2021
Більше 300 аграріїв з різних регіонів України відвідали науково-технологічну платформу LNZ-хаб 4.0, аби ознайомитися з дослідними ділянками озимої пшениці, кукурудзи та соняшника, під які було відведено майже 30 га у Шполянському районі Черкаської області.
Про висновки сезону та підсумки LNZ-хаб 4.0 Сергій Вовк, менеджер із розвитку агротехнологій компанії LNZ Group розповів SuperAgronom.com.
Одним з основних завдань цьогорічного LNZ-хабу 4.0 було допомогти аграріям з будь-якого куточку України в прийнятті найбільш зважених та оптимальних рішень у процесі вирощування таких культур, як озима пшениця, кукурудза та соняшник.
«Для цього ми вивчали потенціал сортів та гібридів зазначених культур, ефективність застосування різних систем їх живлення, обробітку ґрунту та захисту. Крім цього, було проведено випробування різних густот посіву та елементів якості самого процесу сівби. Іншим завданням було дослідження та демонстрація реакції культур на нерегламентоване застосування ЗЗР, зокрема на внесення гербіцидів у невідповідних рекомендованим нормах та фазах розвитку рослин», — розповів менеджер із розвитку агротехнологій.
У 2021 році на LNZ-хаб 4.0 були і деякі нововведення, як-от:
- демонстрація різних систем обробітку ґрунту;
- аналіз ефективності внесення основних добрив з осені;
- вплив на продуктивність культури таких елементів якості сівби, як глибина посіву та рівномірність розміщення насіння в рядку;
- порівняння якості та ефективності внесення страхових гербіцидів за допомогою наземного обприскувача та квадрокоптера;
- випробування ефективності внесення фунгіцидів на кукурудзі в різні фази розвитку;
- експеримент з внесенням регулятора росту на соняшник в пізню фазу розвитку культури.
«На потенціал врожайності культури практично в рівній мірі впливає як правильний підбір гібридів, так і застосування тих чи інших елементів технології вирощування. Виходячи з цього було відповідне розміщення дослідних ділянок. Спочатку була демонстрація лінійки гібридів кукурудзи UNIVERSEED та соняшнику Strube, а далі демонстрація різних систем обробітку ґрунту, живлення та захисту рослин. Окремо було розміщено досліди з краш-тестами на культурах, де проводились нерегламентовані внесення ЗЗР», — підкреслив Сергій Вовк.
У цьому році весна на Черкащині була досить затяжною і прохолодною,
тому відносно пізно спостерігалось відновлення вегетації озимих культур і дозрівання ґрунту для сівби ярих культур, що змістило терміни посіву. Це мало негативний вплив на продуктивність рослин. Щодо вологозабезпечення в 2021 році, то в районі розташування LNZ-хабу не спостерігали дефіциту вологи.
«За вегетаційний період випало понад 400 мм регулярних опадів, і це за наявності запасів продуктивної вологи в кінці березня на рівні 250 мм. Температурний режим цього року був також досить сприятливим. Критично високі температури повітря спостерігалися вже після запилення озимих та ярих культур, і це мало дещо негативний вплив лише на виповненість зерна деяких гібридів кукурудзи та соняшнику», — зазначив експерт.
Як зауважує пан Сергій, прохолодна весна пригальмувала темпи росту та розвитку рослин на початкових етапах, тому фенологічні фази проходили повільно й із запізненням. Холодовий стрес практично зупинив на деякий час всі процеси в рослині та викликав тимчасову зміну її забарвлення. Крім цього, в холодних умовах спостерігалось зниження ефективності дії ґрунтових гербіцидів, а проростання бур'янів відбувалось в декілька періодів, що ускладнило їх знищення.
«Така ситуація показала перевагу комбінованої гербіцидної системи захисту в умовах цього року. Ми також фіксували зливи з випадінням граду та шквальним вітром, що спричинили вилягання рослин озимої пшениці і часткове пошкодження листової поверхні соняшнику та кукурудзи. Тепла та волога погода в наступні періоди вегетації сприяла розвитку збудників багатьох хвороб, але це дало змогу оцінити генетичну стійкість до них наших гібридів», — підкреслив менеджер з розвитку агротехнологій.
Сергій Вовк додав, що достатня кількість вологи дещо знівелювала досліди з краш-тестами, оскільки рослини краще витримали негативний вплив діючих речовин гербіцидів, та досліди із системами основного обробітку на кукурудзі та соняшнику.
«Проєкт «Краш-тест» вперше було впроваджено минулого року, і цьогоріч ми його продовжуємо, заклавши подібні дослідні ділянки одразу для трьох культур: кукурудзи, соняшнику та пшениці. «Краш-тест» створений для демонстрації типових помилок, яких припускаються аграрії, з метою недопущення їх надалі та збільшення прибутковості господарства. Тут демонструються найпоширеніші помилки при вирощуванні соняшнику, кукурудзи та озимої пшениці, у застосуванні ЗЗР не в оптимальні фази, або ж із нормами, які не відповідають рекомендованим. Думаю, саме такі ділянки будуть дуже цікаві агрономам, адже завжди корисно подивитися, що вийде, коли робиш якусь операцію неправильно. Також у краш-тестах ми наочно показуємо, де можна було б зробити краще, а де можна обійтися без тих чи інших операцій», — нагадав спеціаліст.
У цьому сезоні на LNZ-хабі 4.0 отримали досить хороші результати продуктивності культур, які досліджували. Наприклад, озима пшениця показала врожайність 7,3-8,2 т/га, соняшник селекції Strube — 3,6-4,3 т/га та кукурудза селекції UNIVERSEED — 9,5-13,4 т/га.
На ділянках, де було застосовано різні елементи технології, продемонстрували їх вплив на продуктивність культури та ефективність. Наприклад, глибокий основний обробіток мав значну перевагу над поверхневим.
«Останніми роками набуває актуальності проблема збереження вологи у ґрунті, тому даємо можливість відвідувачам технологічної платформи подивитися, порівняти, як в нинішніх умовах для відповідних культур спрацьовують три різні способи: оранка, дискування і глибоке розпушування. Під цей експеримент відведено окремі площі, причому як під кукурудзою, так і під соняшником», — каже Сергій Вовк.
Посіви на оптимальну глибину та з рівномірним розміщенням рослин у рядку також показали вищу продуктивність. Рослини кукурудзи та соняшнику добре відреагували на основне внесення елементів живлення восени та на позакореневе підживлення по вегетації.
«В умовах цього року, коли основна маса бур'янів проростала повільно і в декілька етапів, найбільш ефективними виявились комбіновані системи захисту, коли частина шкодочинних рослин знищувалась ще під час проростання, а решта — в більш пізні періоди вегетації культури», — розповів експерт.
За результатами проекту «Краш-тест» спеціалісти компанії ще раз переконались, що вносити засоби захисту рослин слід згідно з рекомендованими нормами та фазами розвитку як культури, так і бур'янів.
«На мій погляд, одним з головних висновків є те, що при виборі застосування будь-якого елементу технології вирощування культури необхідно ретельно обстежити площі, проаналізувати історію поля, провести аналіз запасів продуктивної вологи, звернути увагу на метеорологічні умови останніх років і майбутні прогнози погоди, та оцінити ряд інших важливих факторів. І тільки після цього можна планувати і застосовувати обрану технологію вирощування тієї чи іншої культури. У разі виникнення позапланової чи форс-мажорної ситуації, також слід насамперед детально обстежити посіви, чи майбутні поля, ретельно зважити можливі ризики та втрати і зважено прийняти необхідне оптимальне рішення в цій ситуації», — підкреслив пан Сергій.
Наступного року в компанії LNZ Group планують продовжити випробування ексклюзивних гібридів соняшнику Strube та кукурудзи UNIVERSEED, поповнивши лінійки новими гібридами. Звичайно, будуть випробовувати і порівнювати різні схеми та елементи догляду за рослинами.
«Також будемо розширювати досліди із внесенням регуляторів росту на соняшнику та порівняльним внесенням пестицидів за допомогою наземних обприскувачів та квадрокоптерів. Крім цього, продовжимо систему краш-тестів з нерегламентованим внесенням ЗЗР, застосувавши більш широкий спектр діючих речовин препаратів у різних нормах та в різні фази розвитку рослин», — додав фахівець.
Сергій Вовк підсумував, що усі досліди покликані дати практичну користь аграріям, продемонструвати переваги та недоліки тієї чи іншої технології у певних умовах, дати чітке уявлення, як норми висіву, терміни та якість сівби впливають на результат вирощування. Тобто у будь-якому разі це практичний досвід, який може перейняти та пристосувати до умов власного господарства кожен аграрій, який відвідає LNZ-хаб. А «краш-тести» є чудовою можливістю вчитися на вже зроблених помилках, а не на власних, і заощадити кошти та час, уникаючи подібних помилок.
Наталія Демчук, SuperAgronom.com
