2023
В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.
Наскільки ускладнюється для експортерів процедура повернення валютної виручки, які плюси та мінуси нової системи, та загалом як оновлений механізм вплине на аграрний експорт — AgroPortal.ua цікавився у юристів і гравців ринку.
Компанії, які займаються експортом сільгосппродукції, активно вивчають нововведення та можливі наслідки.
Так, директор LNZ Trading Володимир Корчун розповів AgroPortal.ua про тонкощі, які можуть чекати на трейдерів. Він звертає увагу, що зараз в Україні введено режим експортного забезпечення, який має активувати своєю постановою КМУ, і це може статися у будь-який момент. У постанові буде вказано термін дії режиму, визначений перелік товарних позицій, може бути передбачена мінімальна експортна ціна на кожну позицію.
«Незважаючи на зміни до ПКУ, чи буде цей механізм реально використано і коли саме, наразі невідомо. Адже останнє слово за урядом», — наголошує Володимир Корчун.
За його словами, можливі два сценарії.
Звичайна/спрощена процедура експорту.
За вимог, якщо:
- 1.1. Експорт протягом місяця в лімітах (1/3 від експорту за пів року за сумами митних декларацій, знятими з валютного контролю в гривні за курсом НБУ на дату реєстрації Митної декларації).
- 1.2. Відсутність валютних порушень упродовж року до моменту реєстрації Митної декларації
- .1.3. Наявність заяви обслуговуючого банка про звітування НБУ, яка потрібна для передачі на митницю.Причому все, що в межах ліміту, буде йти за стандартною процедурою, а ось надлишок/перевищення — вже за іншою.
Експорт понад ліміт.
Тоді потрібно:
- 2.1. Реєструвати податкову накладну на товарну позицію за ставкою ПДВ 14-20%. Вони не будуть блокуватися
- 2.2. Подається Митна декларація та експортуємо. Далі пункти, як вище. Після отримання коштів, звіту банку та отримання повідомлення від податкової (питання, чи вони вчасно надходитимуть, і тут можуть бути проблеми) ви маєте право подати розрахунок коригування до податкової накладної на 14-20% ПДВ. Такі розрахунки коригування не мають блокуватися, а ставка податку змінюється на 0. Ну і, відповідно, після подання заявки на відшкодування ПДВ відшкодовується від’ємне значення.
- 2.3 При цьому фактурна ціна не має бути меншою за митну (тобто ціна у декларації не має бути меншою за ту, що встановив КМУ своєю постановою). Якщо вона нижча, то жодні розрахунки коригування тощо вже не подаються.
Процеси розірвані у часі, можуть не вкластися в календарний місяць, що може створювати проблеми. Зареєструвавши податкову накладну на 14-20% цього місяця, її потрібно враховувати як податкове зобов’язання за результатами місяця та сплатити, якщо значення вийде позитивним. І розраховувати на повернення вже потім (після оплати за експортним контрактом та реєстрації розрахунку коригування). А от якщо ваш партнер дефолтить або взагалі не сплачує за контрактом, то ніяке відшкодування вам «не дозволяється». До того ж це йде як валютне порушення (див п. 1.2) — тобто наступні 12 місяців експорт за звичайною/спрощеною процедурою вам не світить. А штраф може сягати 100% неповерненої суми.
Він додає, що цей режим вмикається не автоматично з 4 березня 2023 року на всі ці товари, а запроваджується Кабміном. Зміни до закону про ЗЕД окреслюють тільки загальні рамки, в межах яких Кабмін запроваджує або скасовує режим експортного забезпечення тих чи інших товарів, при цьому конкретні строки режиму експортного забезпечення визначає також Кабмін.
