Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах

Війна змусила аграріїв працювати у надскладних умовах. Та, попри обставини, українські сільськогосподарські виробники акцентують увагу на урожайності.

Важливим тут є бджоли, які є запилювачами диких та культурних квіткових рослин. 

Наукою доведено, а на практиці підтверджено, що від запилення бджолами спостерігається збільшення на 25-30% врожайності соняшника, гречки, гірчиці, насінників еспарцету, люцерни, конюшини, плодів яблуні, груші та інших культур, поліпшується якість врожаю. 

Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах фото 1 LNZ GroupНа фоні найвищого в світі відсотку розораності українських земель — 53,9%, де в структурі сільгоспугідь, під ріллею знаходиться 78%, зрозуміло, що успішність галузі бджільництва значною міро залежить від наявності медоносних сільськогосподарських культур. 

Аргументом цього ствердження є те, що левову частку українського меду на експорт складає соняшниковий 70–80%, частка гречаного і ріпакового меду на експорт —10-20%, а решта —різнотрав’я, дикороси та акацієвий мед.

Проте не всі пасічники розуміють, що успішне вирощування соняшника та ріпака, як і промислове бджільництво, неможливі без застосування хімічних засобів захисту.

Знесилені комахи в кінці зими, на початку весни, дуже схожі на  ослаблені, після зимівлі, рослини ріпаку. Як одні, так і інші, потребують обов’язкового втручання з боку господаря: бджоляр забирає пусті рамки, здійстює підтримуючу підгодівлю, захищає бджіл від кліща варроа та лікує від нозематозу, а аграрій боронує посіви, пускаючи до кореня свіже повітря, здійснює стимулююче підживлення, лікує від переноспорозу та захищає посіви від прихованохоботника. Кожен з них, незалежно, для ефективного господарювання  користуються засобами захисту, проте їх інтереси все частіше конфліктують, коли розпочинається пора медозбору.

Численними науковими дослідженнями найбільш поширених груп інсектицидів досить глибоко описані їх ефекти впливу на бджіл.  Результати часто різні і частково протилежні. Попри те, враховуючи висновки про сублетальний вплив на бджіл (зниження стійкості імунної системи, зміна поведінки в полі, порушення самонавігації),  Європейська комісія з 2018 року повністю заборонила використання на відкритому повітрі засобів захисту рослин, що містять три неонікотиноїди (клотіанідін, імідаклоприд та тіаметоксам). Щодо неонікотиноїду ацетаміприду (хімічна формула С10Н11СlN4), встановлено низький ризик для бджіл, та продовжено дозвіл його використання до 28 лютого 2033 року. Відповідне рішення опубліковане в бюлетні The Official Journal of the European Union. 

За результатами закордонних токсикологічних досліджень тіаклоприду (хімічна формула C10H9CIN4S), виявлено незначний вплив цього неонікотиноїду  на ендокринну систему бджіл, що фоні негативних впливу факторів навколишнього середовища, робить медоносну бджолу більш вразливою до паразитів та патогенів.

Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах фото 2 LNZ GroupАналізуючи ситуацію, яка складається в результаті застосування ключових діючих речовин при вирощуванні важливих медоносів, сьогодні важливо дотримуватися такої системи їх застосування, яка б враховувала специфіку причетних спеціалізацій аграрного виробництва, та сприяла б їх сталому розвитку.

Регламент застосування інсектицидів на ріпаку проти ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих блішок, попелиць, ріпакового довгоносика, пильщика та інших шкідників, має обов’язково враховувати екологічну складову, адже в цей період триває масовий літ медоносних бджіл. Найбезпечнішим рішенням в цей період буде застосування інсектициду АТІК (ацетаміприд, 200 г/кг) від бренду DEFENDA. Тривалість захисної дії  інсектициду становить 10-14 діб. АТІК проявляє  системну та контактно-кишкову дію,  ефективний проти дорослих комах, володіє непрямою овіцидною дією знищуючи личинок під час відродження з яєць. 

На жаль в кінці цвітіння, з метою збереження закладеного врожаю, ріпак потребує ще одного інсектицидного захисту. В цей період значної шкоди посівам наносять  стручкові капустяні комарики (Contarinia nasturtii Kieff) які «працюють в парі» з насіннєвим ріпаковим прихованохоботником (Ceuthorrhynchus assimilis), відкладаючи яйця в отвори зроблені Ceuthorrhynchus assimilis. Враховуючи умову, що в кінці цвітіння ріпаку бджоли, за відсутності інших медоносів, хоча не так масово але все ж відвідують посіви ріпаку, найбільш безпечним в боротьбі з вище вказаними шкідниками буде інсектицид СИНЕРИД (тіаклоприд, 240 г/л) + органосиліконовий ад’ювант Супер-Мачо від DEFENDA

Характерною властивістю такої комбінації є низький рівень токсичності для корисних ентомофагів, висока стійкість до ультрафіолетового випромінювання та тривалий захист (за рахунок високоефективної локалізації діючої речовини у оброблених частинах рослин) посівів. Особливістю дії препарату на шкідників є «нокдаун-ефект» - коли шкідники не гинуть одразу, а продовжують сидіти на рослині. Проте їхнє живлення припиняється впродовж перших годин після обробки, і шкодочинність нейтралізується.  Інсектициди слід вносити лише ввечері (18-22 год.), по закінченні льоту бджіл, або у ранкові години (до 10 год.) при мінімальних повітряних потоках (3-4 м/с.) для уникнення прямого попадання на них робочого розчину.

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації (у тому числі й інтерактивні системи оповіщень по прикладу «GRAND EPXERT») попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. 

Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.

Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах фото 3 LNZ GroupТут, на нашу думку і знаходиться «камінь спотикання» який призводить до непорозумінь між пасічниками та аграріями. Одні не встигли вчасно повідомити через інтенсивне заселення посівів шкідниками, а інші не почули або не поспіли відреагувати на повідомлення. Результат - сотні пасік постраждалих від отруєнь засобами захисту рослин, судові рішення, конфлікти в громадах.

В Україні, за інформацією Мінекономіки, лише 2% обсягу меду виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання, решта (а це близько 400 тис. пасічників) зосередженні в господарствах населення. Для когось це сімейний бізнес, для когось захоплення, для когось життя. Щоб не втратити бджільництво ми маємо зрозуміти,  що відповідальність за життя цих працелюбних комах лежить на совісті як аграрія так і пасічника, тому давайте дотримуватися Законодавства та пам’ятати, що рослинництво і  бджільництво — нероздільні по своїй природі.

Юрій Нестерук, менеджер із розвитку агротехнологій у Західному регіоні LNZ Group

Віталій Лапчинський, менеджер із розвитку агротехнологій у Західному регіоні LNZ Group

Джерело:  Аgroportal.ua

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • Tevitta
  • DEFENDA
  • UNIVERSEED
  • Strube
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto