Озима пшениця на Черкащині: дослідження нових сортів та результати року

 фото 1 LNZ GroupНа Черкащині продовжуються жнива озимих культур, тут очікують зібрати близько 4 млн т ранніх зернових, незважаючи на погодні умови, які дещо затримують проведення збиральної кампанії.

 фото 2 LNZ GroupЗібрали озиму пшеницю і на полях компанії LNZ Group, зокрема й у Звенигородському районі, де цьогоріч тестували на врожайність нові сорти пшениці лінійки LEGEND:

  • ЛНЗ Лайт — середньоранній сорт з раннім відновленням вегетації, пластичний, підходить для всих типів ґрунтів.
  • ЛНЗ Протект — середньостиглий сорт з пізнім відновленням вегетації, вимогливий до ґрунтів, з інтенсивним коефіцієнтом кущення, призначений для інтенсивної технології вирощування.
  • ЛНЗ Голден Філд — середньоранній сорт з раннім відновленням вегетації, пластичний, підходить для всих типів ґрунтів.
  • ЛНЗ Кваліті — середньостиглий сорт з середнім відновленням вегетації, вимогливий до ґрунтів, з інтенсивним коефіцієнтом кущення, призначений для інтенсивної технології вирощування.
«Досить несприятливими були погодні умови осені 2022 року, коли аграрії сіяли озимі під урожай 2023 року. Вони виявилися складними в сенсі вирощування пшениці озимої, часті проливні дощі (у вересні випало 113 мм опадів) не давали можливості вчасно зібрати урожай попередника, яким на даному полі була соя, також вчасно та якісно підготувати ґрунт для сівби. Це і обумовило такі терміни сівби: пшеницю на цьому полі висіяли 16 жовтня. Така ситуація спостерігалася в більшості регіонів України», — зауважує Юрій Баранчук, менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group.

 фото 3 LNZ GroupЯк для звичних умов Черкаської області, осінь 2022 року та весна 2023 року були досить щедрими на опади. За словами експерта, з 1 серпня 2022 року по 15 жовтня 2022 року випало 185 мм опадів, а з 16 жовтня 2022 року по 31 травня 2023 року випало 331 мм опадів. Тож вологи для розвитку посівів було достатньо, аж навіть забагато, якщо зважати на зміщення термінів сівби та деяких захисних операцій в подальшому.

Оскільки посіяли пшеницю доволі пізно, тож настання календарної зими застало посіви у фазі розвитку ВВСН 11-12. Тобто рослини мали 1-2 листочки на момент входження в зиму.

«Завдяки додатковій доробці насіння мікродобривом DEFENDA НАСІННЯрослини мали гарно сформовану та розвинену кореневу систему. До того ж останні декілька років зима має помірні температурні режими, що дає можливість розвиватися рослинам пшениці озимої протягом перезимівлі і поступово переходити до фази розвитку ВВСН 21-29 (кущення), про це свідчать результати обстеження посівів пшениці озимої на початку відновлення весняної вегетації. Так, сорт ЛНЗ Лайт на початок відновлення весняної вегетації сформував 12,6 млн стебел на гектарі, сорт ЛНЗ Голден Філд — 14,0 млн стебел на гектар, сорт ЛНЗ Протект — 10,9 млн стебел на гектар та сорт ЛНЗ Кваліті — 9,4 млн стебел на гектар, за норми висіву даних сортів 5,5 млн схожих насінин на гектар», — розповів Юрій Баранчук.

Проте досить тепла зима не тільки сприяла розвитку рослин озимої пшениці, але й певною мірою посприяла розвитку хвороб. Помірно м’які умови зими і волога прохолодна затяжна весна обумовили розвиток та накопичення на посівах пшениці озимої хвороб (септоріоз, борошниста роса) і шкідників (злакові мухи, смугаста хлібна блішка). Весняні дощі, що цього року рясно йшли практично в усіх регіонах України, а потім тривалий період без опадів також вплинули на розвиток озимих.

«Починаючи з другої декади березня і практично весь квітень випадали рясні проливні дощі, що сумарно становило 133 мм. Це, в свою чергу, створило проблеми з своєчасним внесенням засобів захисту рослин від хвороб та шкідників. Проте двадцять три дні бездощового травня внесли свої корективи в кількість продуктивних стебел пшениці озимої. Так, сорт ЛНЗ Лайт за цей період втратив 55,6 % стебел на гектарі, сорт ЛНЗ Голден Філд — 54,0 %, сорт ЛНЗ Протект — 40,0 % та сорт ЛНЗ Кваліті — 27,7 %. Тобто у сорту ЛНЗ Лайт на початок збирання залишилось 5,6 млн продуктивних стебел на гектарі, у сорту ЛНЗ Голден Філд — 6,5 млн продуктивних стебел на гектар, у сорту ЛНЗ Протект — 6,6 млн продуктивних стебел на гектар та у сорту ЛНЗ Кваліті — 6,8 млн продуктивних стебел на гектар. Показники продуктивного стеблостою практично не виходять за межі оптимальних для пшениці озимої і дають можливість розраховувати на урожайність в 10 тонн з гектара», — поділився спостереженнями Юрій Баранчук.

Технологія вирощування озимої пшениці на дослідному полі

 фото 4 LNZ GroupСіяли пшеницю 16 жовтня з нормою висіву 5,5 млн насінин на гектар. При сівбі внесли КАС 100 кг/га та сульфоамофос 70 кг/га. Після відновлення вегетації додатково внесли 200 кг/га КАС, також вносився сульфат магнію 3 кг/га по прапорцевому листку.

Результати вирощування озимої пшениці

«Підсумовуючи результати збирання та обліку продуктивного стеблостою, ми бачимо, що рослини сорту ЛНЗ Лайт сформували масу зерна в одному колосі 1,28 г, сорту ЛНЗ Голден Філд — 1,09 г, сорту ЛНЗ Протект — 1,02 г та сорту ЛНЗ Кваліті — 0,95 г. Некоректно порівнювати різні сорти щодо густоти, але в даному випадку спостерігається чітка тенденція до зменшення маси зерна з колоса із збільшенням густоти стеблостою. Це, в свою чергу, підтверджує негативний вплив нестачі вологи на налив зерна», — каже Юрій Баранчук.

За даними Державної служби статистики України середня врожайність озимої пшениці в Черкаській області у 2023 році склала 5,42 т/га.

Результати вирощування пшениці на дослідному полі склали:

 фото 5 LNZ Group«Недостатні запаси продуктивної вологи у ґрунті та відсутність опадів більше 50 днів у період формування зерна та його наливу мали вирішальний негативний вплив на урожайність. Опади більше 50 мм в період дозрівання зерна вже ніяким чином не вплинули на урожайність, проте мали негативний вплив на якісні показники. Серед найбільших проблем, на мою думку, в цьому сезоні вирощування озимої пшениці  стали умови року, це фактор, на який ми не можемо вплинути, інші фактори ми в змозі контролювати завдяки продуктам від компанії ЛНЗ», — підсумував Юрій Баранчук.

Джерело: Superagronom.com

Partners LNZ Group

  • LNZ Web
  • Tevitta
  • DEFENDA
  • UNIVERSEED
  • BASF
  • Limagrain
  • SesVanderhave
  • Syngenta