Зміна клімату чи кон’юнктура ринків: що змушує аграріїв змінювати структуру сівозміни

Зміна кліматичних умов, аномально тепла і суха зима, скорочення перехідних періодів — весни та осені, екстремальна погода та відсутність опадів створюють серйозні проблеми для сільгоспвиробників у всьому світі. Україна не є винятком. Тож як зміна клімату впливає на зміну культур у сівозміні українських аграріїв?

Експерти прогнозують, що вже найближчими роками стандартна температура взимку коливатиметься в межах +4…-4ºC, а літо стане довшим на два-три тижні. Середня температура по Україні через 30 років може вирости ще на 2ºC. Ми вже спостерігаємо, що літо на півдні та сході України дуже спекотне, а зима стає менш холодною, в південних регіонах посухи почастішали майже вдвічі. Зважаючи на ці обставини, експерти прогнозують, що в Україні знижуватиметься виробництво зернових, овочів, винограду, також знизиться врожайність ріпаку та гороху.

Зміна клімату чи кон’юнктура ринків: що змушує аграріїв змінювати структуру сівозміни фото 1 LNZ Group

Ризикнути чи лишити під паром?

До старту весінньої посівної в усіх областях лишаються лічені дні. Вже почався посів ярих культур на півдні Одеської області.

«Це ризиковані посіви, адже запаси вологи дуже обмежені. В деяких областях України критично не вистачає вологи в метровому шарі ґрунту, і минулого року від такої ситуації постраждали Полтавська, Рівненська, Черкаська області, які взагалі до цього не були готові. Там сільгоспвиробники зібрали низький врожай кукурудзи, при тому що мали найкращі гібриди імпортної селекції. Це впливає на ситуацію поточного сезону, а конкретніше — на закупівлю для майбутньої посівної», — зазначає представник компанії «Ерідон» Олексій Железніков.

За його словами, в деяких областях, особливо в Південній Україні, сільгоспвиробники через брак опадів та нестачу вологи в метровому шарі ґрунту планують лишити площі під паром.

За результатами опитування, проведеного AgroPortal.ua, 18% сільгоспвиробників зазначили: «Кардинально змінюватиму структуру посівів. Зміна клімату впливає на структуру посівів у моєму регіоні». Така ж кількість опитаних засвідчила, що з року в рік сіє кукурудзу і не збирається нічого змінювати. 13% аграріїв збираються «Змінювати не структуру посівів, а підхід до ведення сільського господарства». 5% опитаних планують займатися нішевими культурами, 4% опитаних зазначили, що головним для них буде показник ціноутворення. Ще 4% — не збираються вводити в сівозміну нові культури.

«Переселення» кукурудзи північніше та зміна ФАО

За словами регіонального менеджера Corteva Agriscience в Україні Антона Крючкова, за останні 10 років кукурудзяний пояс України географічно «піднявся» північніше на 50-100 км довготи. Соняшниковий пояс значно розширився і продовжує експансію в північному і західному напрямках. Посівні площі соняшнику майже на рівні з кукурудзяними в північних областях — це вже найближча реальність.

«Таке переміщення кукурудзяного поясу та розширення ареалу соняшнику викликане дефіцитом ґрунтової вологи, значними посухами степової та лісостепової зон, суховіями в період вегетації сільськогосподарських культур центральної частини України. Проте існують селекційні рішення для отримання врожаю навіть при таких умовах. Наприклад, гібриди кукурудзи бренду Pioneer лінійки Optimum® AQUAMax® (Р9242, Р9903) пристосовані до важких умов, завжди швидко і за короткий термін запилюються і за несприятливих умов дають гарні врожаї. Варто також сказати, що ці зубовидні гібриди можна сіяти раніше, що зараз є дуже важливим показником», — зазначає Антон Крючков.

За його словами, значне збільшення посівних площ під соняшником у північній та західній частинах України призвело до зменшення посівного клину озимих зернових, а «переселення» кукурудзи північніше призвело до критичного збільшення площ під соняшником у південних і центральних областях.

Зміна клімату чи кон’юнктура ринків: що змушує аграріїв змінювати структуру сівозміни фото 2 LNZ Group

Як зазначив представник компанії «Ерідон» Олексій Железніков, зміна клімату, зменшення опадів та підвищення температури дозволяє аграріям ризикувати і збільшувати в кукурудзі ФАО для розкриття її потенціалу.

«Але з іншого боку дефіцит вологи цей фактор дуже обмежує. І ми бачимо, що 5% із середньостиглої групи гібридів кукурудзи перейде до середньоранньої. Наприклад, у цьому сезоні ФАО 300-400 зменшиться на 5%, а ФАО 200-300 — збільшиться на 5%», — прогнозує Олексій Железніков.

За його словами, сільгоспвиробники, які мають зрошення, можуть використовувати погодні зміни на свою користь, адже температура вища, і вони можуть контролювати вологу. Проте в південних областях, де найбільше відчувається посуха, площі під зрошенням не перевищують 5% від загальної площі тамтешніх угідь.

А от в компанії LNZ Group зазначають, що поки значних коливань у сівозмінах виробництва не планують, змінюватимуть технології.

«Сівозміна не змінюється глобально, змінюються підходи. Посів кукурудзи не змінився, в структурі посівних площ 50% так і залишається, але ми точно будемо зменшувати добовисів, точніше, будуть дані після аналізів, які проведуть у наших лабораторіях за три дні по посіву. Ми підбираємо найбільш придатне для посухи насіння, зокрема сегмент Dekalb», — ділиться планами директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук.

Якщо соняшник, то сульфогібриди

Зважаючи на обсяги продажу насіння компанії «Ерідон», можна стверджувати, що в цьому сезоні відчувається великий попит на насіння високоолеїнового соняшнику.

«Також маємо перекос в плані гібридів соняшнику стосовно технологій: зменшилася структура Clearfield та збільшилася структура гібридів КЛП. На даний час компанії мають пропозиції по сульфогібридам соняшнику якраз для південних та східних областей, де є проблеми з кількістю опадів. Для фермерів сульфогібриди є набагато кращими», — зазначає Олексій Железніков.

Зміна клімату чи кон’юнктура ринків: що змушує аграріїв змінювати структуру сівозміни фото 3 LNZ Group

Антон Крючков зазначає, що зміни щодо переміщення соняшнику відображаються на фітосанітарному стані посівів.

«Значно прискорилася міграція карантинних бур’янів. Зокрема, міграція вовчка соняшникового пришвидшилася в північному напрямку. Вовчок соняшниковий на півдні Київської області — вже реальність. Але тут фермеру на допомогу приходить селекція. В портфелі Corteva Agriscience є гібриди соняшнику, які зарекомендували себе як справжнє стійке рішення для всієї території України. Вони сіються в зонах критичного ураження вовчком соняшниковим і в зонах підвищеної небезпеки несправжньої борошнистої роси», — розповідає Антон Крючков.

Ще одна тенденція, яку відмічають експерти насіннєвого ринку, — зацікавленість сільгоспвиробників такою культурою як сорго.

«За нашими підрахунками, сорго займає в Україні всього 40-50 тис. га, і цього року є величезний дефіцит насіння цієї культури. Тобто площі посіву будуть обмежені наявністю насіння. Є аграрії, які вже порівняли кукурудзу та сорго, і останнє їм дуже сподобалось. Виробники насіння сорго просто не запланували такий попит на цю культуру в Україні й не мають що запропонувати сільгоспвиробникам», — відзначає Олексій Железніков.

Зміна клімату чи кон’юнктура ринків: що змушує аграріїв змінювати структуру сівозміни фото 4 LNZ Group

Що зробити, аби зберегти вологу?

Керівник відділу R&D Vitagro Partner Микола Сучек при нестачі вологи радить сільгоспвиробникам віддавати перевагу сортам, які стартують раніше. Наприклад, використовувати сорт сої чи соняшнику зі стартовим ростом 9, тобто сходи з’являться не за 2 тижні, а на 8-10-й день. «Чим швидше на ранніх етапах рослина дасть старт, тим швидше укріпиться коренева система, і потім стресові фактори будуть не такими шкідливими», — говорить Микола Сучек.

За його словами, сьогодні проблема не лише в нестачі вологи, а загалом існує комплексна проблема ґрунтів.

«Аграрії останні п’ять років змінюють підхід до обробки ґрунту — відходять від активного перевертання пласта. Ми вносимо органічні добрива, оскільки ґрунти бідні на органіку і не здатні утримувати ту мізерну кількість вологи, яка випадає у вигляді дощів. Тому бажано ввести в сівозміну сидеральні культури, які будуть заорюватися», — рекомендує науковець. І додає, що відповіддю на виклик змін клімату можуть стати нові сорти.

«У нас є дві новинки сортів ярого ячменю. До цього ми використовували сорти лише іноземної селекції, але з минулого року започаткували співпрацю з Селекційно-генетичним інститутом, що в Одесі. Вони спеціалізуються на створенні посухостійких сортів», — розповідає Микола Сучек.

Проте на одному рівні зі зміною клімату на зміну сівозміни впливає також кон’юнктура ринків збуту. Так, за словами Антона Крючкова, кукурудза зі значним валовим урожаєм з площі є економічно привабливішою за озимі зернові, а соняшник у «провальний» за погодними умовами рік може давати добрі економічні показники.

Тож найкращим пристосуванням до обох причин — економіки та змін клімату — є вибір оптимальних систем обробітку ґрунту, живлення рослин, технології зберігання вологи в ґрунті та вибір правильних гібридів.

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • UNIVERSEED
  • DEFENDA
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto