Проконтролювати підготовку техніки до сезону? Знайти гарного механіка? Продумати стратегію розвитку техпарку на наступні 10 років? Все це під силу головним інженерам підприємств. Їхні підлеглі — «бійці невидимого фронту», від яких залежать майже усі процеси в господарстві. Їхня стихія — «залізні коні», запчастини та ПММ.

У нашому черговому інтерв’ю команда Traktorist.ua поспілкувалася з головним інженером LNZ Group Іваном Левченком. Дізнайтеся, скільки компанія витратила на оновлення техпарку цього року, чому тут не довіряють trade-in та навіщо тут тримають «у загашнику» два трактори.

Іван Левченко: Цього року ми закупили багато техніки New Holland і Bednar. New Holland — близько 20 тракторів Т8410С, 9 тракторів Т6050, крім того, Т7070 і Т7060. Усього 30 одиниць. Також узяли ще культиватори New Holland.

Bednar — культиватори, дискові борони та глибокорозпушувачі. Horsch іQuivogne — сівалки. Lemken — плуги.

Traktorist.ua: І скільки, якщо не секрет, ви інвестували в закупівлю техніки цього року?

Іван Левченко: Близько $20 млн.

Traktorist.ua: Це серйозні інвестиції. Ви так свій парк техніки оновлюєте щорічно?

Іван Левченко: Звісно, 20 мільйонів — інвестиція серйозна. Але ми хочемо мати максимальну віддачу від тієї техніки, що у нас є. І не хочемо лізти у складні ремонти, тому й поновлюємо парк. Для себе ми розробили таку схему: важкий трактор відпрацьовує 8-9 тис. мотогодин, після чого ми його продаємо. Оприскувач — до 4 тис. мотогодин. Щодо кожної техніки є свій критерій. Сигнал до заміни машини — граничний наробіток. У якогось фермера така техніка працюватиме довше, бо у нього не таке навантаження. А для нас це вже складно. Краще замінити.

Traktorist.ua: А продаєте самостійно, чи користуєтеся trade-in?

Іван Левченко: Із trade-in у нас якось не склалося. Скажімо, якщо ми виставляємо на продаж трактор New Holland Т8390, реальна ціна якого $60 тис. доларів, за trade-in нам дають $30 тис.. Тобто, оцінку занижену, й досить відчутно. Щонайменше, удвічі. Тому ми все робимо самі. Раніше продажами займалася інженерна служба. А зараз є комерційний відділ, який займається закупкою запчастин та реалізацією техніки. Маємо окремий майданчик біля насіннєвого заводу. Ми ставимо техніку на нього, передаємо комерційній службі, а вони вже її реалізують.

Traktorist.ua: Щодо нової техніки, як ви вирішуєте, що треба купити?

Іван Левченко: Техніку ми підбираємо спільними зусиллями. Є директор із виробництва, декілька агрономів. Їдемо з ними на Дні поля. Дивимося у контексті наших потреб. Якщо якийсь агрегат сподобався, привозимо його до себе на поле, на демопоказ. Чому так? Річ у тому, що у нас важкі ґрунти. Тобто, не всі агрегати, які добре працюють на легких ґрунтах, будуть так працювати й на наших полях. Після тестування техніки визначаємось із кількістю, яка нам потрібна, та подаємо заявку в комерційний відділ на придбання, звертаючи увагу на можливість отримання максимально якісного сервісу від постачальника.

Словом, до придбання техніки потрібно підходити комплексно. У нас вже сталий склад постачальників, ми визначилися з ним 3-4 роки назад, як і з переліком техніки, яку ми хотіли би бачити в себе. І потихеньку парк модернізуємо.

Кожного дня з’являється щось нове, ринок на місці не стоїть. А нове в більшості випадків – краще, хоча й не завжди. На ринку досить жорстка конкуренція між виробниками, постійно впроваджуються якісь інновації.

Так що найкращу техніку вибрати дійсно складно. З одного боку, ми розуміємо, щороку нам міняти трактори чи сівалки ніхто не буде. З іншого боку, не завжди виходить так, як хочемо. Наприклад, техніку з Америки потрібно замовляти за півроку, а то й за рік — щоб весною отримати, замовляти її мені необхідно зараз.

Інша ситуація: техніку замовили, поїхали на виставку, там є щось новіше, а замовлену техніку вже не повернеш.

Traktorist.ua: Давайте повернемося до парку техніки. Окрім новеньких New Holland, які у вас ще є трактори?

Іван Левченко: МТЗ-82 і МТЗ-1085. На фермах у нас саме такий тракторний парк. Загалом у компанії — трактори New Holland, МТЗ і один John Deere. Найпотужніші трактори — на 340 к. с. І збільшувати не плануємо. По-перше, через логістику й велику «географію». По-друге, через те, що середній розмір поля у нас 56 га.

Є у нас і трактори ХТЗ. Кілька їздить. Відмовитися від них ми поки не можемо. В основному трактори ХТЗ задіяні в загальному транспортуванні. Возять воду оприскувачам, наприклад. Але їх у нас небагато — 5-6 тракторів, один із них новий, трирічний. Хоча коробку на ньому вже робили.

Traktorist.ua: А «робочих конячок» МТЗ не плануєте замінювати маленькими New Holland чи «китайцями»?

Іван Левченко: Маленькі New Holland у нас і сьогодні є, в загальному виробництві. МТЗ залишилися лише на фермах і в соціальній сфері. А виробничий парк ми замінили приблизно на 80%. У виробництві є ТD5.110 і Т6050 New Holland. Ми задоволені цими тракторами, з ними в нас немає проблем ані з потужністю, ані з поломками.

А трактори МТЗ — все ж таки, це минуле століття. Хоча за вартістю вони наздоганяють той самий New Holland. Різниця в ціні у $3-4 тис. — незначна. Але тракторист на New Holland іде працювати, бо він комфортніший. А на МТЗ — не йде. Навіть на новий.

Traktorist.ua: Перейдемо до обприскувачів і ґрунтообробних агрегатів. Скільки їх у вас і які?

Іван Левченко: Обприскувачі у нас Case IH-3330, самохідні. Вісім штук — нам достатньо. Розширювати парк не плануємо, але 5-6 оприскувачів в цьому році будемо міняти на нові. Причіпні обприскувачі у нас також є, але лише «на підхваті» — у резерві.

Плуги—Kuhn і Lemken. Глибокорозпушувачі раніше були Quivogne, а зараз купили агрегати Bednar із грудобійками та культерами. Ними обробляємо поле за один прохід. Основний напрям — це соя і кукурудза. Глибоке рихлення під сою ми робимо раз на 3-4 роки, так що цікаво буде подивитися.

Борони — декілька Horsch Joker і ще продукція Bednar, тому що вони оснащені агресивними дисками. Це диски з насічками. Не звичайна «ромашка», а сферичні диски, подібні до прорізних культер-дисків. У нас 2-3 борони були зі звичайними ромашковими дисками. Ми купили й на ці борони агресивні диски, щоби догодити агрономам.

А Bednar узяли на випробування, і сьогодні в нас немає проблем, сухо чи ні, дощ не дощ — борона працює.

Культиватори для основного обробітку ґрунту в нас New Holland і Case IH. Вони практично ідентичні. Є ще Bednar, переважно для обробітку ґрунту під посіви сої та гібридної кукурудзи. Є два культиватори KöckerlingVector. Вони як чарівна паличка після поганої оранки, або коли на полях багато рослинних решток. Ці культиватори нівелюють усі гріхи, вирівнюють поля.

Розкидачі добрив у цьому році купили Amazone, і ми задоволені ними… Декілька причіпних і один навісний, 3-тонний, максимальної комплектації під точне землеробство.

Зараз ми рухаємося в цьому напрямку. Створили цілий відділ, почали картографувати поля, будемо закладати досліди. А потім, залежно від результату, ухвалимо рішення щодо подальшого розвитку, бо техніка для точного землеробства все ж дорога.

Traktorist.ua: Ще якісь агрегати закупляли під точне землеробство?

Іван Левченко: Більше нічого. Ми можемо зразу робити картографію урожайності, сівалки для посіву нас є. Є кукурудзяні 12-рядкові flexi-жатки та комбайновий парк New Holland. Зараз маємо 8 комбайнів, причому не в базовій комплектації.

Traktorist.ua: А для міжрядного обробітку спеціалізована техніка у вас є?

Іван Левченко: Вітчизняні культиватори «Червоної зірки», 8-ми й 12-рядні. Щоправда, модифіковані. Пристрої для внесення рідких добрив ми дообладнали самі. А на 12-рядних переробили навіску, змістили її на 35 см, оскільки без доробки трактор вирізав рядок. Показували конструктору, намагалися переконати, що це культиватор, а не сівалка. Представники заводу приїжджали до нас, дивилися, але так нічого й не зробили.

Ми ж своєю модифікацією задоволені. Імпортний 12-рядний культиватор коштує €30 тис. і більше. А ми купили агрегати за €5-6 тис., придбали бочки, поставили обладнання, змонтували, підібрали американські насоси. І тепер у нас до культиваторів немає питань. Якісно працюють уже 3 роки.

Traktorist.ua: В цілому, наскільки ваші підрозділи забезпечені технікою, щось мрієте докупити?

Іван Левченко: На сьогоднішній день рівень забезпечення 99%, але на наступний рік власник поставив вимогу — закінчити посівну за 10 днів. І якщо частка озимих у нас не зміниться, а це 10-15%, бо все інше — ярові, ми будемо просто розширювати парк, докуповувати трактори і ґрунтообробну техніку.

Ще ми плануємо закупити 8 автомобілів, нині розробляємо концепцію покупки автомобіля зі змінним маніпулятором. Щоб було «три в одному». Доробляємо технічну частину з заводом і виробниками маніпуляторів і кузовів, бо задоволення недешеве. Думаю, через два-три місяці запустимо цей проект разом із VolvoTrucks.

Маніпулятори потрібні саме зараз, восени, коли вносимо добрива, а також навесні під час посівної. Зараз у нас КаМАЗи обладнані стаціонарними маніпуляторами. Це дві тонни ваги. І машина возить ці дві тонни цілорічно. А змінний — зняв за 10 хвилин, і він стоїть. А автомобіль виконує свої функції.

Traktorist.ua: Скільки часу у вас витрачається на усунення поломок техніки в розпал польових робіт?

Іван Левченко: Не знаю, можливо, так ще хтось робить, але свій секрет у нас є. Ми сформували резервний парк техніки з двох тракторів Case IH. Це трактори, які вже напрацювали по 10 тис. мотогодин. Звичайно, їх можна продати за $40-45 тис., але для компанії це невеликі гроші. А ось якщо весною трактор випадає з польових робіт із серйозною поломкою – це вже проблема. Але ми застраховані від таких втрат, бо маємо резервні трактори. Хоча минулої весни у нас великих поломок і не було, тільки «дитячі хвороби». На такі поломки витрачаємо 2-3 години — у нас є свій сервіс, після чого трактори стають «у колію».

Traktorist.ua: А це не занадто — постійно тримати два резервних трактори?

Іван Левченко: Гадаю, що ні. Бо є така приказка: весняний день рік годує. В гарячу пору трактор засіває за добу 250-300 га. І коли трапляється складна поломка — міст, коробка, чи двигун, об’єктивно це щонайменше 7-8 днів ремонту.

Власника ми переконали, він нас підтримав, тож сьогодні наявність резерву повністю себе виправдовує.

У нас був такий випадок, у 410-му New Holland поламався задній міст, так він місяць простояв. Тому що розібрати міст — це півсправи. Треба ще дочекатися запчастин… А за тиждень трактор засіває 2 тис. га.

А так заправив резервний Case IH, і він поїхав працювати. Тим більше, що Case IH і New Holland — на 95% ідентичні.

Traktorist.ua: Техніка у вас тільки своя, чи наймаєте?

Іван Левченко: Так, наймаємо. Ранні зернові ми практично власними силами збираємо, а пізні зернові — за допомогою аутсорсингу. Цього сезону найняли близько 25 комбайнів. І в наступних сезонах теж будемо винаймати. Ринок насичений. Можна вибирати. І це недорогі послуги, на мою думку.

Тримати стільки комбайнів у своєму парку немає сенсу. Бо в повному складі вони нам потрібні 3-4 тижні на рік, коли одночасно йде кукурудза, соя і соняшник. Зібравши сою, ми наймані комбайни відпускаємо, а кукурудзу збираємо своїми силами. В цілому, все залежить від структури посівних.

Traktorist.ua: І автомобілі наймаєте?

Іван Левченко: На осінь наймаємо. На сьогоднішній день у нас в парку 11 Scania, 13-14 КаМАЗ-ів, є ГАЗ і ЗІЛ. Їхнє головне завдання —закривати посівну кампанію, підвозити посівний матеріал і добрива.

А восени потреба в найманих автомобілях завжди є. Від цього нікуди не дітися. З поля урожай у вагонах не повезеш.

Traktorist.ua: Вживану техніку привозите з-за кордону?

Іван Левченко: Так, ми їздили в Нідерланди, привезли звідти фронтальні навантажувачі JCB із 12 метровою стрілою й екскаватори. У нас такий новий навантажувач коштує €110-120 тис., а в Голландії навантажувач із «багажем» від 800 до 2 тис. мотогодин обходиться в €60 тис., з розмитненням і доставкою. Тобто, удвічі дешевше. Ми з Європи привезли 5 чи 6 одиниць.

А в цьому році й нові JCB купили, три штуки. Як би там не було, нове завжди краще.

Traktorist.ua: А як знайшли голландську техніку?

Іван Левченко: За оголошенням в інтернеті. Потім поїхали подивитися вживу. Підписали контракт, заплатили гроші, а за місяць розмитнена техніка вже стояла в нас у гаражі.

Тож придбати нормальну вживану техніку неважко. У плані паперів і доставки з-за кордону процедура теж не складна. Просто потрібен час, треба самому їхати й, перевіряти.

Traktorist.ua: А ще плануєте проводити такі експерименти?

Іван Левченко: З уживаною технікою? Якщо буде потрібно, будемо експериментувати.

Traktorist.ua: І останнє запитання. Часто вам доводиться виїжджати за кордон, на виставки, у господарства?

Іван Левченко: На виставки —так. Але зараз і в Україні більше можливостей. Раніше дилер привозив до України один трактор New Holland, або той же Fendt — і все. А сьогодні на ринку присутня повна лінійка тракторів New Holland. Можна купити будь-який.

Та все ж таки наш ринок іще молодий, тому виїжджати за кордон доводиться. Минулого року ми декілька разів їздили до Польщі. У цьому році — також у Польщу й Болгарію. Хочеться побачити різних виробників, визначитися, що краще. На жаль, в Україні поки що не завжди можна привезти два-три різних, щойно сконструйованих плуги собі на поле, та подивитися на них у роботі.

Чекайте на другу частину інтерв’ю на нашому сайті незабаром.

Посилання