Сергій Борисов: Не варто очікувати зниження цін на агрохімію навесні

Світова енергетична криза та промислова криза в Китаї сильно вдарили по галузі виробництва діючих речовин для пестицидів. Наскільки ймовірним є сценарій дефіциту ЗЗР на українському та світовому ринках у новому сезоні? Чи не збільшиться в такому разі кількість фальсифікату? Як змінилося відношення українських аграріїв до генеричних препаратів? Чому не можна економити на добривах? Про все це розповідає в інтерв’ю керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group Сергій Борисов.Сергій Борисов: Не варто очікувати зниження цін на агрохімію навесні фото 1 LNZ Group

Latifundist.com: У кінці року прийнято підбивати підсумки. Але давайте розпочнемо з того, чим сеон 2021 запам’ятався особисто Вам?

Сергій Борисов: Сезон був цікавий. Початок весни був нестандартний. Наприклад, у східних регіонах таких вологих весни і літа, мабуть, не бачили за всю історію незалежності країни. Аналогічно і з південними регіонами: за минулий рік випало опадів менше, ніж за три місяці цього року. Якщо ще 10 років тому засухи у Полтавській і Чернігівській областях були рідкісним явищем, то поступово вони стають нормою.

Всі ці погодні «гойдалки» не можуть не відображатися на здоров’ї рослин. Рясні опади в Одеській області призвели до виникнення фузаріозу колосу. А для цього регіону це взагалі не типова хвороба. Аналогічна ситуація і в «соняшниковому поясі» — східних і центральних регіонах. Сухе літо, а потім холодна і дощова осінь вплинули не те, що у всьому поясі спостерігався розвиток сірої гнилі. Хоча ця хвороба для цієї місцевості — рідкість. Тому ті агровиробники, які провели фунгіцидну обробку, отримали хоча б якийсь врожай. Ті, хто не працювали з фунгіцидами, — отримали результат наполовину менший від запланованого. Також довелося працювати десикантами, щоб хоч якось врятувати урожай.

До чого я веду? До того, що зміна клімату змушує агровиробників шукати способи, як боротися з хворобами і бур’янами, які раніше були рідкістю для їхнього регіону.

Latifundist.com: Враховуючи всі ці виклики, на які пестициди спостерігався найбільший попит цього сезону?

Сергій Борисов: Через погодні «сюрпризи» був попит на гербіциди гліфосатної групи. Особливо ми це спостерігали в південних регіонах. Водночас підвищений попит на препарати гліфосатної групи у тих регіонах, де раніше їх не використовували, призвів до зниження товарних залишків на 2022 р. Всі компанії-імпортери ввійшли в новий сезон із мінімальними залишками пестицидів гліфосатної групи.

Latifundist.com: Наскільки тоді виросли в ціні агрохімічні препарати?

Сергій Борисов: Цього сезону відбулося підвищення цін на логістику. Через пандемію логістичні ланцюжки у всьому світі були порушені. Збільшилися строки поставки товару через нестачу контейнерів. У результаті ціни на логістику піднялися в 4-5 разів. Звісно, це все не могло не відбитися на собівартості продукції. Залежно від продукту собівартість зросла на 10-15%. Чим дорожчий продукт, тим цей відсоток менший.

Сергій Борисов: Не варто очікувати зниження цін на агрохімію навесні фото 2 LNZ Group
Вагони-зерновози компанії LNZ Group

Latifundist.com: Які ще фактори вплинули на ціни?

Сергій Борисов: Тут потрібно пояснити, що подорожчання продуктів відбувалося у три хвилі і почалося з початку року. Про першу хвилю я вже розповів — це логістика. Вона спричинила підняття ціни на продукти з січня 2021 р.

Друга хвиля — зменшення видобутку жовтого фосфору в Китаї. У серпні єдиний завод, який виробляє цю речовину, зменшив її обсяги втричі. Це пов’язано з екологічними нормами, бо видобуток жовтого фосфору є найтоксичнішим виробництвом у світі. Водночас жовтий фосфор є сировиною для гліфосату та інших продуктів. То ж що відбулося? А відбувся шалений ріст цін на гліфосат.

Третє підняття цін зафіксоване у вересні, коли почалися проблеми на енергетичному ринку Китаю. Через нестачу електроенергії в Піднебесній обмежили виробництво діючих речовин і формуляцій. Заводи працюють тільки 2-3 дні на тиждень. Наприклад, якщо раніше завод виробляв 30 тис. л, то тепер — 5 тис. л. Але ж йому потрібно утримувати завод, персонал і обслуговувати саме виробництво. Тому витрати на це заклали у собівартість продукції. У результаті на окремі товари собівартість підвищилася у 5-6 разів.

Це викликало нестачу діючих речовин і, відповідно, зрив контрактів. Сюди ж включаємо проблеми з логістикою і доходимо до висновку, що наступний 2022 р. буде значно складнішим. У Китаї зосереджено до 85% всієї світової агрохімії. Тому не варто очікувати навесні зниження цін на агрохімію.

Latifundist.com: Яким у такому разі видався цей рік для компанії? Чи вдалося збільшити продажі?

Сергій Борисов: Звісно, перед початком сезону ми планували зростання продажів. Незважаючи на всі вищезазначені фактори, з цим завданням впоралися і показали доволі непогані результати. Так, у грошовому еквіваленті ми виросли на 25% і на 15% — за площами, обробленими нашими препаратами.

Latifundist.com: Часто агрономи, щоб розширити спектр дії препаратів, обирають бакові суміші. Однак не завжди цей варіант дієвий — замість того, щоб очистити поле від бур’янів, агроном отримує «букет» нових проблем. Поясніть, чому виникають такі ситуації?

Сергій Борисов: Потрібно зазначити, що використання бакових сумішей більш ефективне, ніж вже готових продуктів. Аграрій може вирішити проблему відразу на полі, знизити навантаження на рослину завдяки правильному дозуванню і водночас підвищити ефективність продукту. Також економить на ЗЗР — до $30-50 залежно від культури. Тобто як максимум він може підвищити врожайність з 1 га, а як мінімум отримати той самий ефект, тільки за менші гроші.  

Повертаючись до вашого питання, зазначу, що агрохолдинги вже давно практикують використання бакових сумішей і бачать реальний ризик від цього. Але, щоб у полі не було «букету» проблем, про який ви говорите, найняли у штат високопрофесійних агрономів. Вони знають, як робити бакові суміші і коли їх краще використовувати. Таких агрономів дуже мало, і вони цінуються компаніями.

Щоб виростити свого спеціаліста, потрібно щонайменше 1,5-2 роки, і це при тому, що в нього базові знання повинні бути на досить високому рівні.

Як допомогти тим виробникам, які не мають у штаті висококваліфікованих агрономів? Вони можуть звернутися до нас. Кожному підприємству, яке з нами співпрацює, надаємо агрономічний супровід. Тобто наші спеціалісти приїжджають у господарство і розробляють під конкретне поле технологічні карти: підбирають насіння, ЗЗР, добрива, щоб отримати максимальний результат із кожного гектара. Поки надаємо цю послугу безкоштовно. Але бачимо, що на ринку з’являються компанії, які роблять це платно. Думаю, що через 2-3 роки такий аутсорс буде мати більший попит.

Сергій Борисов: Не варто очікувати зниження цін на агрохімію навесні фото 3 LNZ Group
Завод LNZ Group

Latifundist.com: Ваші спеціалісти підтримують аграріїв із земельним банком 20 га. Мало хто на ринку так робить.

Сергій Борисов: Так, 20-50 га для менеджерів — економічно недоцільний супровід. Однак ми його робимо, бо хочемо, щоб клієнт отримував не просто насіння чи ЗЗР, а рішення, яке допоможе підвищити урожай. До того ж ми надаємо послугу віртуальних консультацій, коли аграрій може сам зателефонувати у спеціальну службу і проконсультуватися щодо проблемного питання. Дрібні господарства із земельним банком від 1 га до 200-300 га можуть звернутися до інтернет-платформи LNZ web

Latifundist.com: Тема фальсифікату актуальна і цього року. Які способи мінімізації фальсифікованих ЗЗР на ринку України Ви могли б виділити?

Сергій Борисов: Щоб побороти фальсифікат, потрібно зробити так, щоб ним було невигідно займатися. Як це зробити? Фіскальними методами, як показує практика, боротися немає сенсу. У минулому ми вже через це проходили, коли працювали економічні ліцензії і квоти на ввезення продукції. Тоді контроль був і за складами, і за перевезенням, і за утилізацією. Але фальсифікату було значно більше, ніж зараз.

Це комплексна проблема, тому і боротися з нею потрібно комплексно. З одного боку, державні органи повинні використовувати свої інструменти. З іншого боку, самі компанії-постачальники повинні з цим боротися. Наприклад, ми, коли приїжджаємо у господарство до аграрія із земельним банком 20-50-100 га (саме на нього фальсифікат і розрахований), пояснюємо, чому краще користуватися якісними ЗЗР. Роз’яснюємо, що якщо на полі трапиться якийсь форс-мажор, то він зможе нам зателефонувати і проконсультуватися. Наші спеціалісти прийдуть і допоможуть вирішити проблему. Чи несе відповідальність продавець фальсифікату за свій товар? Звичайно, ні.

Latifundist.com: На Вашу думку, якщо прибрати з ринку продаж зерна «за кеш», це може стати панацеєю від фальсифікату?

Сергій Борисов: Звичайно. Це ще й боротьба з тіньовим ринком землі. Якщо на тебе земля оформлена, то немає сенсу працювати з фальсифікатом. У країні вже налагоджується облік землі, і, відповідно, фальсифікату стає менше — на  50% порівняно з 3-5 роками тому.

Latifundist.com: У зв’язку зі скороченням виробництва ЗЗР, про який ми вже з Вами поговорили, чи є ризик того, що кількість фальсифікованої продукції на ринку в 2022 р. збільшиться?

Сергій Борисов: Його не стане більше, бо ніде буде купити. Продукт потрібно десь придбати, потім завезти і зробити з нього фальсифікат. Оскільки купити ніде не можна, то і фальсифікат ні з чого зробити.  

Latifundist.com: Понад 3 тис. підприємств в Україні мають ліцензію на продаж пестицидів. На Вашу думку, чи повинна держава якось регулювати питання видачі ліцензій чи якось по-іншому обмежувати кількість гравців на ринку?

Сергій Борисов: Обмежувати розвиток якогось напряму в бізнесі немає сенсу. Якщо ти хочеш рухатися вперед, то потрібна конкуренція. Без конкурентного середовища розвиток гальмується. Якщо в Україні ми проходимо якісь процеси за рік, то країни, у яких немає конкурентного середовища, — за 5 років.

Щоб побудувати бізнес на ЗЗР, потрібно отримати реєстрацію, а це недешеве задоволення. Крім того, потрібна дистрибуція. А утримувати її із кожним роком все дорожче. Не всі готові займатися цим бізнесом.

Latifundist.com: Вибір генеричних чи оригінальних продуктів досі викликає дискусії в аграрних колах. Однак, наскільки сьогодні змінилося відношення до генериків у вітчизняних аграріїв?

Сергій Борисов: В Україні вже не соромно говорити, що ти працюєш з генериками. Цьому сприяли, зокрема, цифровізація і вільний доступ до інформації. Зараз аграрії із земельним банком 3-5 тис. га називають заводи в Китаї, звідки б хотіли отримати продукцію. Раніше вони навіть не розуміли, де ті препарати виготовляються і звідки імпортуються у країну. З агрохолдингами взагалі інша історія. Перед підписанням контракту вони обов’язково цікавляться, звідки продукт буде поставлений, де і як вироблявся, який логістичний ланцюжок. 

Latifundist.com: У жовтні 2020 р. ЄС знизив гранично допустимі залишки хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу в продуктах харчування і кормах до 0,01 мг/кг для олійних і зернових культур. Минув рік. Чи почали українські аграрії відмовлятися від цієї речовини?

Сергій Борисов: Агровиробники побоюються залишкових концентрацій цього інсектициду в зерні, тому почали відмовлятися від його використання. А втім, він продається на українському ринку і використовується, бо є ще ті аграрії, які працюють за тими технологіями, до яких вони звикли. Не хочуть щось змінювати в своїй роботі. Хоча на ринку вже давно є альтернатива хлорпірифосу. Ці продукти однаково дієві й ефективні. Що стосується ціни, то хлорпірифос з дозуванням 1-1,1 л/га коштує приблизно $7-10. Така ж ціна, а в деяких випадках навіть менша, на аналоги.

Latifundist.com: Ви сказали, що наступний рік буде важким. Ваші поради, як підготуватися до нього?

Сергій Борисов: Головне, не економити на добривах і ЗЗР, бо в кінцевому підсумку така економія може дорого обійтися. Ми бачимо, що агрохолдинги ще в липні-серпні провели тендери, обрали постачальників і вже забрали на склади препарати. В аграріїв, які купують продукти по факту, будуть значно більші проблеми. Бо, маючи навіть гроші, можуть і не придбати необхідні продукти, бо їх просто не буде на ринку.

Сергій Борисов: Не варто очікувати зниження цін на агрохімію навесні фото 4 LNZ Group
Насіння кукурдзи LNZ Group

Тому моя порада: максимально підготуватися до посівної, провести її правильно та отримати максимальний урожай. Для цього заздалегідь подумати про закупівлю насіння, ЗЗР і добрив. Оскільки затрати будуть високі, то ще й правильно підібрати в своє господарство культуру.

Latifundist.com: Чи можна економити на добривах?

Сергій Борисов: На добривах економити не можна. Можна зекономити на гібридах і підійти більш професійно до їх вибору. Якщо, наприклад, господарство знаходиться не в «кукурудзяному поясі», то обрати гібрид дешевого сегменту, щоб він за врожайністю був такий самий або вищий. Можна правильно підібрати гербіцидний захист. Десь щось скомпонувати або пропустити.

Добрива — не те, на чому можна економити. Можна в якийсь рік знизити дозу, якщо протягом останніх 3-5 років давали достатню кількість добрив. Можна поле поділити на дві частини і там, де якість ґрунту краща, збільшити дозування, там де гірша — зменшити. Частина поля з низьким паритетом дасть ту саму врожайність, а на площі з більшим паритетом отримаєте більшу врожайність.  

Latifundist.com: Дякуємо за поради і інтерв’ю!

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • Tevitta
  • DEFENDA
  • UNIVERSEED
  • Strube
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto