Весняне прикореневепідживлення азотом у вигляді аміачної селітри і КАСу.

З настанням весни озимі посіви починають відновлювати свою вегетацію. У цей період для озимини важливим є доступність із ґрунту поживних речовин, насамперед азоту. Рослини озимої пшениці інтенсивно споживають азот від кіньця кущення до кінця наливу. Його дефіцит сповільнює ростові процеси, що негативно позначається на майбутньому врожаї. При достатньому забезпеченні азотом рослини швидко відростають і продуктивно кущаться у весняний період і забезпечують високу реалізацію потенціалу в наступний період вегетації.

Перше ранньовесняне підживлення азотом проводиться, по мерзлоталому грунту або з відновлення вегетації, коли активно відбувається кущіння, відновлення та наростання листового апарату, а за онтогенезом закладка кількості сегментів колоса.

Наступне азотне підживлення проводиться у фазі кінець кущення на початку виходу в трубку, коли відбувається формування найважливіший елементів продуктивності – квіток й колосків колоса. Для цього необхідно додаткове посилене живлення азотом. Воно підвищує також ростові процеси у фазі виходу в трубку.

Третє прикореневе підживлення азотними добривами, невеликими дозами, доцільно провести у період від фази появи прапорцевого листка до колосіння, проте лише за умови наявності вологи в грунті. Це збільшує тривалість активної діяльності верхнього (прапорцевого) листка, а відповідно впливає, якна поліпшення якості зерна, так і на врожайність.

Ефективність застосування азотних добрив навесні під пшеницю озиму знаходиться в оберненій залежності від запасів мінерального азоту в кореневому шарі ґрунту. Незалежно від ґрунтово-кліматичних умов середній нормативний запас мінерального азоту навесні у шарі ґрунту 0-60 см під пшеницею озимою має становить не менше 110-130 кг/га.

Крім карбаміду, який ми вже знаємо ефективний лише по мерзлоталому у весняний період часто застосовують аміачну селітру і КАС. Аміачна селітра (NH4NO3) містить приблизно50 % нітратного і 50 %амонійного азоту. Після внесення у грунт аміачної селітри амоній (NН4+)поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, що знижує його рухомість, і лише під дієюнітрифікації він за 2-6 тижнів переходить в найбільш доступну для рослин нітратну форму. Нітратна форма азоту (NО3-) утворює розчинні солі, що легко засвоюються рослинами пшениці озимої, проте для її споживання потрібна активна коренева система інакше вона буде вимиватись вологою в нижні горизонти грунту під кореневмісний шар.

КАС (NH4NO3-(NH2)2CO-H2O) містить приблизно в своєму складі, 50 % амідної форми азоту, 25 % амонійної і 25 % нітратної форми. Амідна форма в КАСі уже розчинена у воді і легко рухається в грунті з швидкістю 1,3-1,9 см/добу. Проте за 2-4 доби під дією хімічних реакцій, кореневих виділень, діяльності мікрофлори переводиться в амонійну форму, що приєднується до ґрунтових колоїдів і забезпечує пролонговане живлення азотом в результаті поступової нітрифікації з переведення її в нітратну форму.

Тому, прикореневе підживлення КАСом і Аміачною селітрою доцільно проводити в період, коли коренева система почала забезпечувати рослини елементами живлення з грунут, щоб уникнути вимивання нітратної форми азоту. При цьому, вища ефективність аміачної селітри і КАСу за прикореневого внесення порівняно з іншими видами азотних добрив пов’язана з тим, що верхній шар ґрунту навесні збіднений саме на нітратні форми азоту і рослини краще реагують на її внесення. Амонійні ж добрива локалізуються безпосередньо у місцях внесення та менш доступні після відновлення вегетації і забезпечують пролонгованість живленням азотом до пізніших фаз (колосіння-наливу).

Таблиця. Швидкість переходу форм азоту в грунті залежно від температури грунту.