Польові інтриги – нинішні й майбутні

Маємо вдалий сезон. Хто все зробив як треба, прибутки цьогоріч отримав захмарні. Й усе ж завжди вартує говорити про помилки, уроки й ризики. Попри загальний успіх, урожайність цього року дуже строката, практично по всіх культурах, а насамперед по пізніх – соняшнику й кукурудзі. Якщо минулого сезону поля здебільшого потерпали від нестачі вологи, то цьогорік вона таки була, іноді поля й заливало, але ж і зверху палило дай Боже… Для багатьох така «гойдалка» була серйозним випробуванням. Польовий досвід поповнився новими несподіванками та рішеннями по ходу вегетації.

Деякими зі своїх спостережень ділиться Сергій Борисов, керівник хімічного напрямку і бренду DEFENDA компанії LNZ Group

Польові інтриги – нинішні й майбутні фото 1 LNZ Group

– Не варто нас розглядати лише як дистриб’ютора, ми пропонуємо аграріям комплексний технологічний супровід, починаючи від насіння, добрив і продуктів захисту до побудови системного бізнесу взагалі.

У кожного регіону – свої особливості. Якщо говорити про центр України, насамперед про зону з ненайкращими ґрунтами, то піщані й підзолисті ґрунти цього року зіграли злий жарт. Усі, звісно, знали про ризики, однак подібного жорсткого прояву досі не було. За нестачі опадів і високої температури кукурудза в стадії 8–10 листків «згорала» за 7–10 днів, качан не був сформований. Навіть там, де була волога в ґрунті, в умовах пекучого сонця це не врятовувало посіви – рослини під активною інсоляцією отримували відчутні сонячні опіки. Віднині й найлінивішому стало очевидно, наскільки різними є наші ґрунти навіть в умовах одного господарства чи то й одного поля. Строкатість прояву в полі була неймовірною, навіть у ділянках за 100 м поруч. В умовах Чернігівської області на одному полі, здавалося, стояло чотири види кукурудзи. Насправді – один гібрид, один термін сівби, однаковісінька технологія. Такий вплив різних місцин, різних різновидів ґрунту. Й того, наскільки в одних місцях рослині легше переносити холод та спеку, а в інших – гірше. Звісно, гірший результат стосується ґрунтів з бідним бонітетом.

– Торік ще з весни сильно потерпав південь. Люди двічі сіяли й двічі мали невдачу…

Польові інтриги – нинішні й майбутні фото 2 LNZ Group

– Так, це правда, там два роки жорстка посуха з початку сезону. Цьогоріч до них завітала весна взагалі тропічна. Стали проявлятися захворювання, які для цього регіону не характерні зовсім. Фузаріозу колоса тут не бачили років 20, а цього сезону він був масовим на полях півдня. Й усе ж урожай тут зібрали майже небувалий. З минулої осені пшениця в зиму йшла такою кволою, що багато хто планував її задисковувати. Однак регулярні опади й у хороших обсягах допомогли тому, хто встиг зібрати, отримати по 7–8 т/га, що для Одеської та Миколаївської областей – просто мрія, там 4 т/га вважається успіхом. Цей рік на сході України теж продемонстрував, що таке регулярні дощі – такої врожайності по кукурудзі й соняшнику на Луганщині та Харківщині, мабуть, в історії не було. Лімітуючий чинник – волога – спрацював. 

Назагал, звичної стандартної весни ми вже не зустрічаємо років 5–6. У нас або зима відразу переходить у літо, або весна така дощова й холодна, що й на весну не схожа. Торік по всій смузі від Харкова до Тернополя приморозки зустрічалися до початку червня, потім різко рвонуло тепло, рослини кукурудзи й соняшнику пішли в ріст, і до них, якщо не було належних обробок фунгіцидами, захворювання чіплялися безупинно. Я про те, що сьогодні гарний господар для отримання хорошого врожаю над двома фунгіцидними обробками вже не задумується – це норма, він замислиться над третьою. Ось цьогорічна проблема сірої гнилі: хто провів друге фунгіцидне обприскування пізно або застосував третю обробку на початку серпня – той і отримав вищий урожай. Крок розбіжності в урожайності з однією фунгіцидною обробкою та без неї – до 1,5 т/га. Вибір фунгіцидів для контролю сірої гнилі великий. Для розвитку сірої гнилі треба два погодні чинники – холод і волога впродовж тривалого часу. Таким у нас і був вересень – холодним і дощовим, умови просто ідеальні. Хоча фахівці про ризик прояву цієї хвороби говорили ще з весни. От і «гуляла» сіра гниль по Харківській, Чернігівській, Житомирській, Київській, Тернопільській областях, практично по всьому кукурудзяному поясу. На півдні цього не було, там температура була інша. Щодо зернових, то сьогодні виростити 7–10 т/га пшениці без п’яти заїздів у поле обприскувача не вийде, насамперед у більш вологозабезпечених районах, як на Тернопільщині, наприклад. Так само й на півдні, тут теж треба чотири обприскування пшениці фунгіцидами, а не два, як це було досі. 

Розумієте, у цих регіонах підходи в технологіях витікають з економічної доцільності. Якщо на півд­ні ти вніс правильно ґрунтовий гербіцид і погодні умови склалися, швидше за все тобі нічого більше й не треба. Три­, чотириразова фунгіцидна й гербіцидна обробка – економічно достатні витрати для їхніх урожаїв. А ось у Тернополі, Житомирі варто ретельніше працювати, тут більше шансів поборотися за вищий урожай – 12–14 т/га кукурудзи, 3,5–4 т/га соняшнику, 8–9 т/га пшениці. 

– Зливові дощі, холодна температура впливали на роботу препаратів ЗЗР. Якими спостереженнями в цьому напрямі можете поділитися?

Польові інтриги – нинішні й майбутні фото 3 LNZ Group

– Якщо під час обробки препаратами температура недостатня, то препаратами 2,4­Д з умістом дикамби, іншими цього класу працювати не можна. Якщо раніше такі ризиковані кроки ще якось обходилися, то в останні два роки подібні експерименти відчутно позначалися на врожайності. Про ґрунтові гербіциди. Раніше ми остерігалися їх промивання, насамперед ацетохлорної групи, і прояву токсичності на соняшнику. Рясні весняні дощі спричинили зовсім іншу ситуацію. Діюча речовина гербіцидів атразинової групи не промивається, а знаходиться у верхньому шарі ґрунту, й коли дощова вода збиралася в рядку, розбавлений у ній гербіцид обпалював листя рослин. Аж до повної загибелі соняшнику. Цього року яскраво такі прояви зустрічалися в Чернігівській області. Якщо рослини у фазі два листочки й вище – нічого страшного не трапиться, однак якщо лише перша пара листочків (вони низько над землею), то дощові краплі від ґрунту обов’язково на них потраплять – це небезпечно. Що робити? Можна здійснити боронування, колись так і робили – вносили ґрунтові гербіциди й боронували, це зменшить ризик обпалювання рослин. Не вносити їх зовсім? Однак у таких вологих умовах без ґрунтових гербіцидів замість соняшникового поля можеш отримати футбольне... От і стоїш перед вибором: або – або. Вносити ґрунтові гербіциди, звісно, треба обов’язково. Якщо прогноз рясних дощів – зменшуєш дозування. Втім, може трапитися, що ти зменшив дозування, заборонував, а дощ не пішов. Тобто ти скоротив час роботи препарату й десь на 20­й день матимеш у полі рясні сім’ядолі бур’янів. Тепер без додаткової обробки страховим гербіцидом не обійтися. Вихід підказує конкретна ситуація. Технологія, що прописана в грудні, має протягом польових робіт коригуватися – трапляються нюанси, які слід враховувати.

За цих погодних умов і бур’яни себе ведуть інакше. Лобода, наприклад, за холодної весни потовщує кутикулу, листя в неї стає товстішим, восковий наліт з’являється раніше, й гербіциди вже діють не так ефективно. На півдні бур’яни інші, їх розвиток теж інакший. Такі умови змушують агрономів працювати ювелірніше, задумуватися над проб­лемами, які можуть виникнути через два­три тижні.

– Усі препарати вивчені достатньо. Агроном чітко розуміє, які чинники й ризики перед ним. Однак він не може потрапити в ідеальні умови за температурою, вологістю, відсутністю вітру – якогось фактору завжди не вистачає…

– Так. Це було завжди. Однак умови стали жорсткішими й ціна помилки зросла. На старих знаннях агрономії, за старими інструкціями й рекомендаціями, навіть торішніми – сьогодні успіху не матимеш, а можеш потрапити й у халепу. Нові умови дають новий досвід у використанні препаратів: як із ними працювати і як вони поводяться за екстремальних умов. Це навички, яких раніше не було. Загалом, попри розвиток IT­технологій та їх застосування в сільському господарстві, новинки в техніці та препаратах, перед агрономічною службою завдання постають усе складніші.

– Спрощення технологій не проходить?

– Мова не стільки про спрощення. Я вже говорив про значення типу ґрунтів, їх відміни навіть у межах господарств. Отже, одна технологія – це економніше, й усе ж треба рахувати, чи втрати не знівелюють цей економніший підхід? Ґрунти в уже згаданій Чернігівській області здебільшого з невисоким бонітетом, багато піщаних, кислих, тобто початкові умови не кращі. Однак рівна середня температура по всьому літньому сезону та регулярні опади знівелювали ці мінуси. Й тут отримали свої 6–8 т/га кукурудзи, 2–3 т/га соняшнику. А в чорноземних зонах весняні зливи ледь не перетворили ґрунт у бетон.

Ідеться про пошук технологічних заходів, які мінімізують ці ризики. Зокрема такий ризик, як поява і вплив плужної підошви. Навіть на легких ґрунтах, де нема оранки, де застосовується поверхневий обробіток, – тут теж над цим слід задумуватися. Глибоке розпушування – оптимальний захід, хоча раз у кілька років. А це дає зайвий тиждень у вегетації та хоча б невеликі опади в цей час здатні швидко виправити ситуацію. Взагалі, підготовка ґрунту – це перше, з чого слід усе починати. Як показує досвід, вона має бути максимально осінньою, на весну – лише вкрай мінімальні операції з ґрунтом.

Ось, погляньте: кінець жовтня, а в кукурудзу тільки входять зі збиранням. Кукурудза не потрапляє в фазу свого ФАО. Тут мова не лише про ту, котра пізніше сіялася, а й про ту, що сіялася вчасно. Вона не встигає дозрівати. Кукурудза з ФАО 230–240, посіяна в середині травня в кукурудзяному поясі, впродовж останніх п’яти років збиралася наприкінці вересня – на початку жовтня з вологістю 20–22%. А сьогодні вона стоїть подекуди з вологістю до 30%! За нинішньої ціни на газ, за вологості качанів 27–28% і з урожайністю 6–7 т/га багатьом збирати її буде не вигідно. Насамперед тим, хто сушить зерно на чужих потужностях. Однак це інше питання. Всі розуміють, що частина кукурудзи стоятиме до весни. Й навіть там, де вона буде зібрана, площі з осені будуть не готові до сівби, отже готуватимуться навесні. Відтак, втратимо вологу, зсунемо терміни сівби, в будь­якому разі весняна підготовка – це вже втрата врожайності.

– Ви ведете до правильного вибору гібридів?

– Це теж. Однак слід розуміти, що посухостійкість кукурудзи – ознака генетична, вона не з неба падає, а є результатом дії більш потужної й глибокої кореневої системи. Відтак, щоб ця куку­рудза проявляла краще свої якості із посухостійкості, для неї важливе поступове надходження вологи в глибші шари. А оскільки посуха настає раптово, то навіть посухостійка кукурудза формувати кореневу систему не встигає. Нівелювати слід лише волого­ощадними технологіями.

– Мабуть, існують і дрібніші речі, на котрі раніше особливо не звертали увагу? Польові інтриги – нинішні й майбутні фото 4 LNZ GroupПольові інтриги – нинішні й майбутні фото 5 LNZ Group

– Безумовно. Будь­які правильні дрібниці в сумі позначаються на врожайності. Скажімо, дехто зменшував міжряддя в куку­рудзи до 50 см, аби вони швидше закривалися листковою поверхнею. Відомий такий агрозахід, як сівба з півночі на південь, а не зі сходу на захід. За такого розташування сонце в рядку буває всього 2–3 години, а не прострілює міжряддя цілісінький день – від 9 ранку й до 20.00. Це не якісь там революційні речі, глобальної економіки вони не роблять, вони відомі, але досі ними нехтували.

Агрономічна тонкість тут повин­на мати рівень хірургічної – відчувати ледь не на пальцях майбутню проблему. Скажімо, підживлювати навесні пшеницю азотом чи ні, в яких дозах і коли? Останнім часом поняття внесення по мерзлоталому ґрунту взагалі щезло з лексикону агрономів, помітили? Торік за ранньої вегетації та холодної весни раннє підживлення пшениці азотом зіграло злий жарт. Усі, хто підживлював у лютому, недоотримав практично по 2 т/га пшениці, а той, хто цього не зробив чи підживив пізніше, – був на коні. Мінімальні дозування фосфору та калію, є маса регуляторів та стимуляторів росту, різних продуктів природного походження, що допомагають накопичувати цукри, – ось вони навіть більше дали ефекту за таких умов, ніж зайвий азот. Адже пшениця активно вегетує й потім отримує мінус 5–7°С уночі на одну­дві доби, й приходить біда.

Сьогодні в хорошого господаря має відійти в минуле застарілий підхід – робота продуктами­сумішами. Це зручно – обприс­кав таким коктейлем і не маєш клопоту. Сьогодні дбайливіше вносити лише те, що треба й коли треба. Тут й економія на кожному гектарі, й ефективність. Ми у своїй компанії, наприклад, прихильники монопродуктів, а бакові суміші рекомендуємо робити безпосередньо перед внесенням, коли агроном чітко знає рівень забур’яненості поля, його асортимент і може чи не «снайперськи» варіювати з дозуванням та самим препаратом.

– Наступний сезон несе захмарні ціни на добрива, ЗЗР, дизпальне…

– Здебільшого, все це – наслідок пандемії та обмежувальних заходів. Минулий рік обійшовся нам легким переляком, зараз усе складніше. Бачили, скільки добрива вже коштують? Сьогодні карбамід – 28 тис. грн. І ЗЗР, і дизпальне, запчастини й техніка – основні затрати наступного року будуть незрівнянними. Осінні польові роботи в багатьох проведені – посіяна пшениця, ріпак. Однак аграрії потрапляють у ситуацію, коли весь досвід – від закупівлі до внесення – буде відпрацьовуватися заново. Відтермінований попит по азотній групі – це божевільні обсяги й, починаючи з січня­лютого, буде вкрай жорстокий дефіцит. Лише одиниці придбали наперед, глибину проб­леми із ЗЗР навіть самі імпортери ще не усвідомлюють. А це потягне інші дефіцити й ціни. За цих умов будь­яка помилка в полі буде ще дорожчою…

Розмову вів: Ігор Самойленко

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • UNIVERSEED
  • DEFENDA
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto