Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні

Як свідчить статистика, в центральних регіонах України площі під кукурудзою та соняшником в останні роки постійно зростають. Зокрема, у Вінницькій, Житомирській, Київській, Черкаській областях цей приріст становить в середньому 10-15%. Саме за ці області «відповідає» в компанії «LNZ Group» Леонід Чорний, менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону. Тож ми вирішили розпитати у нього про особливості технологій вирощування цих культур та як місцеві аграрії вирішують проблеми, які «підкидає» їм зміна клімату.

SuperAgronom.com: Пане Леоніде, хоч ті 4 області, якими ви «опікуєтесь», розташовані в центральній частині України, але кожна з них все-таки має свої кліматичні особливості. Як вони «пережили» складний минулий сезон?

Леонід Чорний: Загалом посуха зачепила усіх. Хоча Житомирщина розміщена переважно у помірно зволоженій зоні. Лише ті райони, що межують із Київщиною, постраждали від посухи більше. Різнилася також ситуація і в різних частинах Вінницької області — якщо на півночі особливих проблем не було, то на півдні було досить «жорстко». Так само, як і на Черкащині загалом. Найбільше постраждала кукурудза. Подекуди рослини навіть качана не сформували. І майже всюди загалом було недоотримано очікуваних врожаїв.

Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні фото 1 LNZ Group

SuperAgronom.com: Якісь висновки було зроблено?

Леонід Чорний: Так, посуха — це головний чинник, але й без помилок не обійшлося. Звісно, передбачити наперед такі критичні умови не може ніхто, але коли тенденції щодо дефіциту вологи вже спостерігаються, то варто переглядати свої технології. Однак багато хто необачно як сіяли раніше, так і продовжують сіяти ту ж кукурудзу з густотою, яку застосовували за достатнього вологозабезпечення. Скажімо, на Вінниччині це зазвичай 75-80 тис./га. Як показала практика минулого року, такі норми — це вже завелика загущеність, рослини не витримують конкуренції за воду. Результат — від 2 до 3,5 т/га, тобто дуже низькі врожаї. А були і господарства, які скошували кукурудзу раніше — на силосну масу, поки зовсім не посохла, — коли вже було зрозуміло, що качанів не дочекаються. Тому вже зараз можна давати пряму рекомендацію, що сіяти густо в умовах дефіциту вологи не потрібно. Варто знижувати норму висіву на 10-15% від загальноприйнятої для певних гібридів у відповідних зонах вирощування кукурудзи.

До слова, траплялися й цікаві ситуації. Наприклад, на полі в 42 га Іллінецького державного аграрного коледжу був висіяний силосний гібрид S3825 бренду UNIVERSEED. Кукурудза сформувала качан, була довго зеленою, і директор прийняв рішення, щоб зернову кукурудзу, де не було качана, скосити в силос, а цю силосну залишили на зерно — щоб зібрати хоча б якийсь урожай. І отримали тут 7,5 т/га. Не на рівні зернової, але вже щось.

SuperAgronom.com: Якщо повернутись до густоти посіву, то що б ви порадили, незважаючи на те, що цьогоріч вологи може бути більше, але ризик посухи нікуди не дівся?

Леонід Чорний: Почну зі згаданої силосної — тут також тенденція йде до того, що її треба сіяти рідше. Ми радимо силосну кукурудзу UNIVERSEED висівати з густотою 68-70 тис./га. Це оптимальна густота для того, щоб вона формувала гарну вегетативну масу і навіть заклала качан.

Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні фото 2 LNZ Group

З другого боку, як для силосної, так і для зернової, я би радив передусім слідкувати за вологозабезпеченням на кожному полі. Постійно робити розкопи і дивитись, чи наявна волога в орному та метровому шарі ґрунту. І вже виходячи з цього можна корегувати норму висіву. Є волога — можна не зменшувати. Немає — відповідно думаємо, наскільки знизити, щоб оптимізувати результат. Тобто не варто повсюдно рубати норми висіву, треба до цього питання підходити розважливо, з урахуванням усіх чинників.

Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні фото 3 LNZ Group

SuperAgronom.com: Тобто зараз автоматично застосовувати «стандартні» технології — вже не варіант?

Леонід Чорний: Так, і це стосується не лише норм висіву. Наприклад, зрозуміле бажання швидше вийти в поле навесні, щоб захопити вологу. І це зрозуміло. Але при цьому не враховується те, що останнім часом бувають значні коливання температур. Наче з середньодобовою все нормально, підходить для сівби. Але нерідко вона формується за рахунок того, що вдень +15 °С, а вночі +1 °С, що аж ніяк не сприятливо для сходів. Краще швидко провести закриття вологи, щоб можна було далі почекати і відтягнути терміни сівби до того часу, коли ґрунт достатньо прогріється, а ризики пониження температур зменшаться. Я би так сказав: дивіться кожен по своїх умовах, але має бути температура і волога — основні два чинники, які відіграють важливу роль у весняній посівній. І загальна порада для всіх — намагайтесь посіяти якомога раніше, але не занадто рано. 

SuperAgronom.com: А як змінюються підходи до систем обробітку ґрунту і способів сівби?

Леонід Чорний: Зараз дедалі більше набувають популярності технології, які дають змогу краще зберігати вологу і менше втручатися у ґрунт. Маю на увазі no-till, strip-till, mini-till. У них головним фактором збереження вологи є мульча і застосування покривних культур. І це спрацьовує в різних аспектах. Наприклад, серед наших клієнтів є господарство, яке працює по «нульовій» технології вже понад 8 років. І вони почали сіяти ячмінь вже в кінці березня. Їм дала змогу зробити це мульча, що утворилась на поверхні ґрунту після кукурудзи. Сусіди вносять добриво по мерзлоталому, а вони ячмінь сіють… Хоча насіння за таких температур проростати поки що не буде, але й не замерзне у вологому, вкритому шаром мульчі ґрунті. А вже коли встановляться температури, сприятливі для проростання, то ячмінь «вискочить». Зате господарство таким чином може оптимізувати весняні польові роботи.

Звісно, поки що перехід на ці технології не повсюдний, крім того, вони потребують трохи більших вкладень, але зацікавлення зростає, бачу цю тенденцію й по тому, що й до нас часто телефонують, консультуються щодо різних аспектів переходу на ці системи.

Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні фото 4 LNZ Group

SuperAgronom.com: Якщо повернутись до кукурудзи і соняшнику, то які ви могли б виділити особливості у виборі гібридів для вашого регіону? 

Леонід Чорний: Зараз господарі все більше схиляються до того, щоб у виборі гібридів як кукурудзи, так і соняшнику, одними з основних з умов, окрім високої врожайності, мають бути посухостійкість, жаростійкість та холодостійкість. Остання характеристика співвідноситься з тим, про що ми вже говорили, — з намаганням посіяти раніше, аби захопити вологу. Люди хочуть, щоб гібрид витримував хоча б якісь коливання температури. І, до слова, у нас є такі гібриди. Зокрема кукурудза EXPM032 (ФАО 220) і EXPM015 (ФАО 260). Їх можна висівати вже за +7 °С ґрунту. Минулий рік це підтвердив: коли у травні були коливання температур від +20 °С вдень до 0 °С вночі — найкраще вистояла кукурудза ЕХРМ015. Вона не змінювала кольору, коли поряд на демо-ділянках на гібридах деяких інших компаній були візуальні ознаки впливу низьких температур — пригнічення, зміна кольору, вхід у стрес. А рослини на ділянці ЕХРМ015 тільки трішечки призупинили ріст, але потім швидко відійшли і продовжили розвиватись.

Щодо посухостійкості та жаростійкості — також зрозуміло, адже останні сезони довели, що ці властивості теж можуть бути рятівними для врожаю. Коли у вас дефіцит вологи, тут спрацьовує така властивість, як низький коефіцієнт транспірації. Тобто йде не таке активне випаровування вологи через листя. Це цілеспрямована робота генетиків. Зазвичай такі гібриди мають еректоїдні листки. Тобто листя не розлого розростається, а росте вгору. В портфелі компанії LNZ є такий гібрид — EXPI143. Крім того, що у нього «виструнчені» листки, так у них ще й звужені продихи, крізь які волога випаровується не так сильно.

SuperAgronom.com: Коренева система також відіграє важливу роль в адаптації до несприятливих умов?

Леонід Чорний: Так, чим більш розгалужена і сильна коренева система, тим у глибші горизонти вона проникає і дістає вологу, яка туди опускається. Агрономи завжди звертають увагу на цю характеристику. А також на те, наскільки швидко рослина стартує у зростанні, як активно може розвиватися на початкових етапах, поки ще у ґрунті залишається хоч трохи весняної вологи. При виборі гібридів тепер завжди задають ці питання. Практично вся наша лінійка гібридів кукурудзи UNIVERSEED з високим стартовим ростом. І ті, що з меншим ФАО, і ті, що більшим — 300 і вище. Але у будь-якому разі всі гібриди потрібно висівати в оптимальні терміни. Тоді вони проявляють свою генетичну здатність до швидкого стартового росту, швидко нарощують як вегетативну масу, так і кореневу систему. Це збільшує шанс на те, що вони виживуть в умовах недостатньої вологи.

А стосовно жаростійкості, то вона важлива передусім для періоду цвітіння. Оптимальною температурою для цього етапу є 22-25 °С. Тоді гарно розкриваються пиляки, не пересихають пилок і шовк на качані, таким чином відбувається максимально добре запилення. Але в останні роки саме в ці терміни починається спека, температура зростає до 30 °С і вище, через що є ризик не отримати повноцінне запилення.

Генетики трохи почали «обходити» природу і створювати гібриди, які або раніше зацвітають, або мають певну особливість «організації» цього процесу. Йдеться про те, щоб на одній рослині одночасно цвіла і материнська, і батьківська форми. Тобто викидання шовку і цвітіння пиляків відбувається практично разом й у скорочені терміни. Бо зазвичай в кукурудзі першими з’являються пиляки, і лише через 3-4 дні вже вигулькує шовк на качанах, за цей проміжок багато пилку просто втрачається. Тому генетики добре попрацювали, щоб вивести гібриди, у яких оцей розрив скоротився максимум до 1-2 днів. 

SuperAgronom.com: Але все одно не вгадаєш, коли природа піднесе сюрприз зі спекою та посухою. Як іще можна знизити ризики?

Леонід Чорний: Буває, аграрії міркують так: посію краще більш ранню кукурудзу, вона раніше зацвіте і встигне запилитись до того. як почнеться спека. Або навпаки: краще пізнішу посію, може, «проскочить» пік спеки. Правда, випадків з такою логікою стає менше, а дедалі більше господарі розуміють, що потрібно сіяти декілька груп стиглості. Для нашої зони ми рекомендуємо так розподілити гібриди: 20% ранньостиглих (до ФАО 300), 60% середньої стиглості (ФАО 300-350) і 20% пізньостиглих (ФАО вище 350). Багаторічні спостереження підтверджують, що саме такий розподіл допоможе і вологу взяти вчасно, і спеку проскочити, загалом урівноваживши кінцевий результат.

Леонід Чорний: Розумні підходи у вирощуванні соняшнику та кукурудзи в Центральному регіоні фото 5 LNZ GroupSuperAgronom.com: Які нюанси потрібно враховувати в таких умовах господарствам, що сіють соняшник?

Леонід Чорний: Соняшник також боїться спеки, коли йде період цвітіння. Хоча він трохи «хитріший» за кукурудзу. У нього стрижнева коренева система. Він відразу рухається у глибші горизонти — туди, де є волога.

Але тут йому потрібно допомогти і слідкувати, щоб не було плужної підошви. Бо кореню її важко пробити й він починає рости горизонтально, не дістаючи більш зволожених шарів.

SuperAgronom.com: Які у вашому регіоні оптимальні терміни сівби для цієї культури?

Леонід Чорний: Тут також підходи трохи змінюються. Є думка, що соняшник потрібно сіяти раніше, адже його сходи не бояться різкого похолодання, тож краще встигнути зловити вологу. Але з практики бачимо, що його все-таки потрібно сіяти в більш оптимальні строки, ніж кукурудзу. Бо є деякі моменти, на які потрібно звернути увагу. Якщо ми соняшник висіваємо у холодний ґрунт, він довго не сходить. Може й до місяця «чекати», поки не складуться комфортні умови. Але я не бачу виправдання цьому. По-перше, за цей період втрачається дія інсектицидного протруйника. Він триматиметься від 14 до 21 дня, залежно від препарату. Але в період холоду ґрунтові шкідники неактивні. Ми ні з ким не боремось, а діючу речовину втрачаємо. А другий момент, якщо сіємо класичний соняшник під ґрунтову схему, то зразу після сівби треба вносити гербіцид. Але він також за низької температури не спрацює. Нерідко буває — посіяли рано, обробили гербіцидом, результату немає. І претензії до постачальника препарату: «Хлопці, що ви нам дали, воно не працює. Я норму правильну вніс, волога була, а результату — нема?». А те, що вночі нульова температура, — то не враховується…

А загалом, чим швидше соняшник зійде — тим більше шансів, що він дасть кращий урожай. Йому потрібно активно перейти від живлення з насінини до живлення з кореня і фотосинтезу. Тоді він починає активно споживати поживні речовини і швидко рости. Тому при виборі гібридів соняшнику звертають увагу на його стартовий ріст. Але він може реалізувати цей потенціал, якщо матиме сприятливі умови: дайте йому температуру ґрунту 10-12 °С і трішки вологи — і ви його не наздоженете. Тільки встигай вносити засоби захисту))

SuperAgronom.com: До слова, які основні загрози для соняшнику з боку хвороб спостерігається на полях вашого регіону?

Леонід Чорний: У нас, на відміну від південних регіонів, така ознака, як стійкість до певних видів вовчка, — не актуальна. Тут аграріїв більше турбують хвороби, зокрема, фомоз, фомопсис, несправжня борошниста роса, склеротиніоз.

По склеротинії у нас були проблеми минулого року, думаю, будуть і в цьому. Але це насамперед наслідок грубого порушення сівозмін. Як би генетики не старались, а «соняшник по семочці» не переможеш на 100 відсотків. Тому крім стійкості гібриду та фунгіцидних засобів запобігти поширенню цієї хвороби та уникнути шкоди, якої вона завдає, можна лише раціональною сівозміною. Звісно, найоптимальніше повертати соняшник на одне поле років через 8-10, як це раніше практикували, але в нинішніх економічних умовах це, напевно, нереально. Та багато аграріїв уже починають розуміти, що вони цю землю оброблятимуть не декілька років, витиснувши з неї по максимуму. А 20-30 років, а може, і дітям у спадок передадуть. Тому я бачу потроху тенденцію до більш раціональних підходів до господарювання. Починають дбати про здоров’я ґрунту, про здорову фітосанітарну обстановку на полях, задумуються над урізноманітненням сівозміни тощо.

SuperAgronom.com: Якщо повернутися до захисту соняшнику, які фактори треба враховувати, плануючи гербіцидні схеми?

Леонід Чорний: По-перше, це ґрунтово-кліматичні умови, фітосанітарний стан поля. Тип ґрунту та його кислотність, а також яку саме технологію ви хочете застосувати — класичну, Експрес Сан чи Clearfield. Усі деталі ми зазвичай разом із клієнтом сідаємо, визначаємо, обговорюємо і на цій основі розплановуємо технологію. Наприклад, є у нас чорнозем. Кислотність ґрунту — близька до нейтральної (рН 5,6). Вміст гумусу — 3%. Розуміємо, що в цих умовах і за наявності ґрунтової вологи можна застосувати ґрунтову схему, вибираємо відповідну діючу речовину і препарат. Скажімо, вносимо ґрунтовий гербіцид Дабл Трай (д.р. метолахлор). Чудовий гербіцид, працює проти однорічних злакових та деяких двосім’ядольних бур’янів. Але є нюанс — він потребує вологи, щоб утворилась ґрунтово-гербіцидна суміш для боротьби з проростками бур’янів. Якщо ж із цим проблема, то ми рекомендуємо його заробити у ґрунт легкими боронами, щоб він там запрацював.

Там, де більше піщаних ґрунтів і є ризик промивання ґрунтових гербіцидів у нижні горизонти, — використовують лише страхову систему захисту. Або препарати, які не мають здатності до промивання і довгий час залишаються на поверхні ґрунту. Чи додають якусь поверхнево-активну речовину, щоб вона не дала змоги препарату промитися.

Загалом же не можна сказати, яка з систем у нашому регіоні переважає — ґрунтова чи страхова. Їх застосовують десь порівну, але з урахуванням умов господарства.

SuperAgronom.com: Що б ви іще порадили місцевим аграріям для підвищення врожаїв соняшнику?

Леонід Чорний: Я би звернув увагу на використання корисних ентомофагів. Тобто корисних комах, таких як бджоли, джмелі тощо. Я спостерігав особисто, як на тих полях, де пасічники вивозили свої вулики з метою збирання меду, завдяки більш продуктивному запиленню було отримано кращі врожаї соняшнику.

Хоча більшість гібридів сьогодні автофертильні. Як стверджують селекційні компанії, комах їхнім гібридам не потрібно, запилення і так відбудеться. Але я не раз переконувався, що все-таки є різниця в урожайності між посівами на полях, де були бджоли, і де бджіл не було. Знаю випадки, коли різниця в урожайності сягала 0,5 т/га. Якщо брати за сьогоднішніми цінами на соняшник, то це десь 12 тис. грн на кожному гектарі — додаткові кошти, для отримання яких не потрібно нічого вкладати.

SuperAgronom.com: Ми ще з вами не обговорили питання живлення. Чи мають аграрії вашого регіону якісь свої секрети?

Леонід Чорний: Найбільш помітне явище останнім часом — перехід на рідкі добрива або ж на мікрогранули з малими нормами внесення. Потроху починається відхід від традиційних високих норм при сівбі.

Під основне живлення зараз переважна більшість виробників використовують складні добрива, яким потрібен певний період для розкладання. З осені, чи то під оранку, чи під глибоке рихлення, під будь-який обробіток — для насичення ґрунту фосфором, калієм, а також кальцієм. Останнє особливо актуальне — для розкислення ґрунтів. Бо тривале використання великих норм азотних добрив, таких як аміачна селітра чи сульфат амонію, призвело до того, що маємо сьогодні проблему з кислотністю ґрунту.

Що ж стосується живлення в період сівби, то тут спостерігається тенденція до переходу на точне внесення, більш раціональне застосування добрив і використання його в оптимальних умовах. Сьогодні вже є добрива, які можуть забезпечити старт для рослин за малих норм внесення. Вони більш доступні, більш розчинні і краще засвоюються рослинами.

Це загальні тенденції, а стосовно кукурудзи та соняшнику, то зараз більшість аграріїв вносять під них азот дробно і в комплексі з іншими елементами. Найчастіше це КАС або складні добрива з мікроелементами, які потрібно внести у прикореневу зону.

SuperAgronom.com: Ви сказали, що зараз місцеві аграрії більш розумно підходять до норм внесення, отже, більше приділяють уваги аналітичним даним? 

Леонід Чорний: Так, попит на агрохімічний аналіз ґрунту, листкову діагностику зростає. Люди вчаться правильно рахувати гроші — де можна зекономити, аде трохи вкласти, але в результаті виграти. Йдеться не лише про точний розрахунок доз основних добрив, а й про застосування мікроелементів, антистресантів тощо.

Особливо у тих стресових умовах, які практично кожен сезон нам приносить. Люди починають розуміти необхідність таких засобів. 

Наприклад, минулої весни, коли були пізні нічні похолодання, багато посівів кукурудзи увійшли у стрес, рослини подекуди посиніли, призупинили ріст. В таких умовах, звісно, зразу відновити зростання їй не допоможеш, а от коли пішло наростання температур, тут уже амінокислоти дають можливість вийти швидше зі стресу й відновити вегетацію. Досить добре спрацьовував препарат DEFENDA Аміно, що містить 18-20% амінокислот, які допомагають рослині вийти зі стресу, відновити кореневу систему. Достатньо 1 л/га цього препарату для кукурудзи, щоб вона вийшла зі стресу.

Якщо ж потрібно рослини вивести з гербіцидного стресу, тут пригодиться препарат DEFENDA Аско Гумат, який містить гумінові кислоти.

На особливу увагу заслуговують і монопрепарати. Той же бор відіграє важливу роль у період цвітіння — для максимально ефективного і якісного запилення соняшнику. Ріпаку він потрібен для більшої пластичності й уникнення розтріскування стебла. Препарат DEFENDA Бор вносять на обидві ці культури за 3-4 тижні до цвітіння.

DEFENDA Цинк містить 12% Zn. Його вносять по кукурудзі для стимулювання росту й розвитку кореневої системи. Перше внесення здійснюють у фазу 3-5 листків з нормою 1 л/га. А загалом важливо внести цей елемент до початку формування генеративних органів. Завдяки розростанню коренів рослина стає більш стійкою до посухи, спеки та похолодання, а ще цинк посилює стабільність клітинних мембран, поліпшуючи запилення, а надалі — життєздатність насіння. Тобто цей елемент бажано вносити 2 рази — до закладання регенеративних органів і після. Перший раз він працюватиме на ріст кореневої системи, другий раз — на краще запилення.

SuperAgronom.com: Яких урожаїв вдається досягати аграріям вашого регіону в нинішніх умовах? 

Леонід Чорний: Середня врожайність соняшнику на рівні 3,0-3,5 т/га. 4,0 т/га збирають у тих господарствах, яким пощастило з погодою, які дотримуються технологій і, можливо, мають якісь свої секрети. А я ще на власні очі бачив і урожай в 5,0 т/га, — там склалося усе в комплексі: і волога, і генетика, і технологія. 

Якщо усереднити урожайність кукурудзи по всіх 4 областях, що входять до мого регіону, то вийдемо на рівень 8-11 т/га — такі врожаї тут стабільно збирають. Правда, 2020 рік випадає з цієї статистики, бо, як пам’ятаємо, подекуди врожаю взагалі не отримували. Але загалом кукурудза в різні роки на окремих полях могла показувати максимальні врожаї у 13-14-15 т/га.

Але навіть за 8-10 т/га можна отримувати непогані прибутки, застосовуючи ті оптимальні технології, про які ми з вами говорили.

SuperAgronom.com: Дякую за цікаву розмову, а вашим «підопічним» аграріям бажаємо кращого сезону та гарних результатів!

Джерело: SuperAgronom.com

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • UNIVERSEED
  • DEFENDA
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto