Діяти на випередження. У господарстві «Бучачагрохлібпром» практикують превентивну систему захисту, не чекаючи економічного порогу шкодочинності

З інтенсифікацією зерновиробництва посилюється і система захисту посівів. Неабиякий внесок у цей процес роблять і кліматичні зміни.

Останнім часом аграрії на власному досвіді переконуються, що довгострокові метеопрогнози – річ ненадійна, а погода стає все більш непередбачуваною, тож у захисті культур здебільшого діють на випередження, намагаючись таким чином зберегти запланований урожай. За таким принципом працюють і в ТзОВ «Бучачагрохлібпром», що на Тернопіллі.

Про свій досвід застосування ЗЗР розповіли головний агроном господарства Володимир Горбатюк та керівник підрозділу компанії-партнера «УкрАгроПротект» Єгор Топалян.  

- Пане Володимире, з вашого досвіду, яке місце у виробництві зерна займає система захисту?

Діяти на випередження. У господарстві «Бучачагрохлібпром» практикують превентивну систему захисту, не чекаючи економічного порогу шкодочинності фото 1 LNZ Group- Я би поставив її на перше місце. Звісно, дуже важливими є якісне насіння, система живлення. Але можна якісно підготувати ґрунт, своєчасно посіяти, внести потрібну кількість добрив, але якщо не захисти насіння і далі всю рослину від хвороб та шкідників, то вся та підготовка буде марною. Можна втратити 50-70% врожаю. З другого боку, знаю випадки, коли господарства завдяки потужному захисту мали мінімальний недобір врожаю, хоч не змогли попрацювати належним чином з ґрунтом, недодали добрив. Але були створені умови, щоб рослина росла здоровою, і це спрацювало.  

 - З поміж усіх регіонів України західний прийнято вважати одним з найбільш сприятливих для розвитку хвороб та шкідників – через достатню кількість вологи та тепла. Яка нині фітосанітарна ситуація у вашому регіоні?

- Справді, хоч останніми роками вологи стає менше, але загалом погодні умови у нашому регіоні сприятливі для розвитку хвороб та шкідників. Особливо це стає помітним останні років зо п’ять. Проблема в тому, що все частіше весна дуже різко переходить у літо – у цей час запасу зимової вологи ще достатньо, а температури різко наростають, тож відбувається посилене випаровування. От за таких умов і розмножують збудники хвороб, збільшується чисельність шкідників. Раніше такого не було, бо волога у нижніх та верхніх шарах ґрунту змикалася і випаровування відбувалося на так швидко. Останні три роки такого з’єднання немає. Нині якщо навіть волога є в метровому шарі, але нижче її немає, і за тиждень сонячної погоди вона випаровується.

Окрім того почастішали випадки, коли кілька тижнів інтенсивно йдуть дощі і ґрунт не спроможний ту вологу ввібрати, а потім різко настає посуха. Окрім того додалася ще одна проблема – різкі перепади температур. Наприклад, минулого року навесні встановилася тепла погода, ми посіяли, а потім вдарили приморозки, холод тримався майже місяць, рослини стресували. Кукурудза стояла біла, навіть думали деякі площі передискувати, але точка росту була жива, тож ми вносили антистресанти та й погода налагодилася – і таким чином кукурудзу вдалося порятувати. Тобто для нашої зони все більш характерними стають різкі перепади температур та проблеми із вологозабезпеченням.

- То як такі погодні умови впливають на фітосанітарний стан посівів?   

  - Хвороб однозначно стало більше. Коли два -три тижні йдуть дощі, а після того ще додається тепло, то хвороби розвивається набагато швидше.  Щоб ви розуміли, ми ще років 4 – 5 тому на кукурудзі на зерно фунгіциди не застосовували. Тепер ми вносимо фунгіциди, бо на власному досвіді бачимо та й від науковців чуємо, що хвороби на кукурудзі є і вони можуть знищити до 30% урожаю. Колись соя не так хворіла, а сьогодні одна і навіть дворазова фунгіцидна обробка є обов’язковою. Колись пшеницю тричі обробляли фунгіцидами – цього було більш ніж достатньо, а більшість господарств у нашій зоні взагалі проводили одну або дві фунгіцидні обробки. Нині обробляють чотири рази.

Діяти на випередження. У господарстві «Бучачагрохлібпром» практикують превентивну систему захисту, не чекаючи економічного порогу шкодочинності фото 2 LNZ GroupТобто нині не так гостро стоїть проблема бур’янів, як хвороб та шкідників. Через теплі зими (минулорічна взагалі видалася аномальною) дуже багато шкідників перезимовують і нині їх у посівах у декілька разів більше, ніж зазвичай. А є такі шкідники, наприклад, як Оленка волохата, яка за два дні може з’їсти 100 га соняшнику у фазі двох листків. Нині з’явилася діабротика на кукурудзі, а минулого року в одному господарстві на Бучаччині слимак з’їв майже 100 га соняшнику. Він розплодився, бо майже місяць ішли дощі. І боротися з ним нічим, бо проти нього фактично немає ЗЗР.

Останні два - три роки фузаріоз колоса пшениці вже став нормою, через що втрачається 30-40% врожаю, значно погіршується якість зерна. Спостерігаємо на зернових септоріоз, фузаріоз листя. Дуже сильно на зернових розвинулися кореневі гнилі, особливо після весняних тривалих дощів. З ними важко боротися, бо до них важко дістатися, адже хвороба уражує рослину при землі і в ґрунті. Соняшник також уражується багатьма хворобами. Інколи навіть науковці не можуть діагностувати, яка саме хвороба розвивається.

Тому тут важливо спрацювати на випередження, щоб хвороба не поширювалася далі, аби площа ураження була мінімальною.

  - За яким принципом ви будуєте систему захисту? Як підбираєте класи хімічних речовин, в тому числі, щоб уникнути резистентності збудників хвороб та шкідників?

- Як я вже сказав, ми дотримуємося принципу превентивності у системі захисту. Бо якщо рослина захворіла або шкідник пошкодив уже 30% посівів, то сенс захисту втрачається. Ми не гадаємо, буде хвороба чи ні, або ж чи з’явиться шкідник – досвід останніх років показує, що буде обов’язково. Проблема в тому, що сьогодні кількість шкідників може різко зрости за дуже короткий період, тому не можна, як раніше, чекати порогу шкодочинності, треба заздалегідь вносити препарат, щоб врятувати врожай.

Тому наша агрономічна служба разом з колегами з компанії УкрАгроПротект (структурний підрозділ LNZ Group), з якою ми співпрацюємо п’ять років щодо захисту рослин, ще в жовтні, коли триває збір врожаю, розробляємо систему захисту на наступний рік, враховуючи проблеми поточного та попередніх років. Аналізуємо, як спрацювали препарати, чи не виникла резистентність до них у збудників хвороб чи шкідників - тоді деякі діючі речовини міняємо. Є випадки, коли ми збільшуємо норму препарату, якщо він слабо спрацював, або ж збільшуємо кратність застосування, наприклад, можемо вносити фунгіцид ще й по колосу на зернових.  

Проблеми завжди виникають - і не тому, що ми помилилися, а через непередбачувані погодні умови. Всього не передбачиш і за день площу в 9 тис. га не обстежиш і не приймеш рішення. А треба ж іще завезти препарат, який раніше не планували вносити, треба, щоб за 1 – 2 дні оприскувач був у полі…

У цьому відношенні нам дуже допомагає наша розчинно-змішувальна  станція, адже можемо швидко та якісно змішати препарати на станції і вже в готовому вигляді розчин доставити на поля. Важливо, що при цьому чітко дотримано норм змішування, бо нині всі препарати розраховуються з точністю до грама на гектар, якщо помилився на кілька грамів у дозуванні, можна нашкодити посівам. Тож завдяки станції ми уникаємо людського чинника. До речі, і крадіжок також, що теж важливо. Окрім того у результаті розчин отримуємо оптимальної температури, тож рослини під час обприскування менше стресують. Однієї станції нам цілком достатньо для приготування розчинів для обробки всіє площі господарства. Тим більше, що наші землі розташовані компактно, навколо Бучача, приготований розчин розвозимо цистернами від заводу Кобзаренка ємністю 30 м куб, за добу встигаємо обробити 3-3,5 тис. га.

- Зі скількох компонентів ви утворюєте бакові суміші? Адже є чимало  прихильників багатокомпонентних сумішей, навіть до десятка елементів, а дехто вносить тільки монопродукти – мовляв, так вони краще працюють.

- Багато продуктів змішувати не бажано, є відповідна межа – 6 – 7 препаратів. Ту важливий є такий момент: дуже багато хімічних копаній створюють  багатокомпонентні препарати, але на практиці проти конкретної хвороби дієвою є тільки одна-дві речовини, решта – менше впливають на неї. Тому норму багатокомпонентних препаратів не дуже економічно вигідно збільшувати. З монопродуктами, якими ми переважно користуємося, можна легко варіювати. Тому ми щоразу плануємо, яку діючу речовину треба збільшити, яку зменшити.  Я вважаю, за таким підходом майбутнє, така практика розрахована на розумних агрономів – знати, які продукти можна змішувати, щоб не витрачати намарне кошти. Окрім того важливо знати, які діючі речовини можна змішувати, а які – ні. Ми змішуємо максимум шість препаратів різного напрямку. Але на змішувальній станції це можна робити якісно, з точним нормуванням. Обов’язково до бакової суміші пестицидів додаємо мікродобрива, які підтримують рослину, пом’якшують вплив ЗЗР.  

- На якість обробки посівів дуже сильно впливає погода. Наприклад, гербіциди можуть промиватися в нижні шари ґрунту – це доволі велика проблема навесні, коли часто йдуть дощі. Як ви з цим справляєтеся?

- Завдяки нашим партнерам з «УкрАгроПротект» ми знайшли вихід із цієї ситуації – додаємо до гербіциду прилипач. Розчин утворює плівку на поверхні ґрунту і не промивається в нижні шари. Але є ще й інша проблема, коли гербіцид не спрацьовує у посуху. Натомість прилипач  і в такому випадку, утворюючи захисну плівку, дає змогу гербіциду спрацювати на 80-90 %.  

   - Оригінальні пестициди чи генерики – питання дискусійне. Попри усталену думку, що оригінал завжди більш якісний за генерик, є чимало прихильників постпатентних продуктів. Мовляв, працюють не гірше, а коштують менше. Як працюєте ви?

- Як я вже сказав, ми застосовуємо монопродукти, генеричні. Практика показує, що вони нічим не гірші за оригінали.

Діяти на випередження. У господарстві «Бучачагрохлібпром» практикують превентивну систему захисту, не чекаючи економічного порогу шкодочинності фото 3 LNZ GroupЄгор Топалян, керівник підрозділу УкрАгроПротект, бренд DEFENDA (долучається до розмови): Нині багато хто з побоюванням ставиться до генеричних продуктів. І таке побоювання буває виправданим. Генериків є багато на ринку, але не всі вони неякісні. Загальновідомо, що переважна більшість ЗЗР – оригінальних та генеричних виробляють в Китаї, тут важливо, хто їх виробляє. В Китаї є великі державні заводи, де свої препарати виробляють і транснаціональні хімічні компанії. Два роки тому ми запросили керівника «Бучачагрохлібпром» Петра Гадза та інших керівників великих агрохолдингів України відвідати один з таких заводів. І вони на власні очі побачили, як на тому заводі виробляють і оригінальні, і генеричні препарати. Різниця між такими препаратами – у формуляції, тобто наявності, окрім діючих речовин, низки допоміжних речовин (ад’ювантів, або поверхнево-активних речовин), які знижують поверхневий натяг на межі речовин, що не розчиняються одна в одній, полегшуючи їх змішування. Це значно підвищує якість препарату. Наприклад, оригінальний гліфосат, окрім д.р., може містити ще 14 ПАР. Але якщо до генеричного гліфосату чи іншого продукту не додати два суттєво неважливих компоненти, його якість від цього не зменшиться, а ціна знизиться. Ось так працюють відповідальні генеричні компанії, співпрацюючи з державними китайськими заводами. Ще одним доказом того, що наші продукти якісні, є той факт, що вони не чинять фітотоксичної дії на культуру, в тому числі й на наступну в сівозміні. На жаль, в Китаї є багато інших заводів, де виготовляють препарати, якість яких сумнівна. Але з такими ми не співпрацюємо.

Тож коли Петро Гадз на власні очі побачив виробництво генеричних пестицидів в Китаї, господарство поступово почало переходити на якісні генеричні препарати. Нині на 100 % наша компанія співпрацює з «Бучачагрохлібпром». Щоправда, пропонуємо до застосування й оригінальні препарати, які є в нашому портфоліо, - у них просто немає генеричних замінників.

- Пане Володимире, чи робите ви аналіз на залишки пестицидів у ґрунті та рослині, готовій продукції?

- Звісно, проводимо кількаступеневий контроль – три-чотири рази за рік.  Маємо власну лабораторію. Результатами задоволені.

Єгор Топалян: Ми налаштовані на довготривалу співпрацю із усіма господарствами. Нині господарства дуже прискіпливо ставляться до якості продуктів. Якщо раз схибив, то вже ніколи з тобою не будуть працювати. Тому всі продукти мають відповідати стандартам. Препарати нашого власного виробництва ми ретельно перевіряємо на власних потужностях, перш ніж запустити у продаж. Як відомо, ЛНЗ також є виробником сільгосппродукції. Наша компанія має 80 тис. га ріллі, з яких 30 тис. га виділено на насінництво, в тому числі на виробництва насіння для транснаціональних насіннєвих компаній. Вони за жодних умов не стали б з нами співпрацювати, якби ми застосували для виробництва насіння неякісні препарати. Ми маємо змогу протестувати всю систему захисту на великих площах, відпрацьовуючи норми внесення, застосовуючи бакові суміші тощо. Наші продукти можуть оцінити всі охочі на днях поля, які ми регулярно проводимо. Не вивчивши, як працює препарат на різних культурах, в яких нормах найкраще його вносити, на ринок його не виводять. Окрім того ми надаємо повний агрономічний супровід нашим клієнтам. Тобто для нас головне питання не продати за будь-яку ціну препарат, а допомогти виростити якісний урожай, налагодити довгострокову співпрацю.

   - Насамкінець витання до пана Володимира. У якому стані нині ваші озимі посіви? Якими можуть бути фітопатогенні загрози для їхнього подальшого розвитку?

- Нещодавно я повернувся з Черкащини - їздив на ЛНЗ по насіння соняшнику та кукурудзи. Повертаючись назад, бачив стан посівів на значній території України, спілкувався з людьми. Бачив, що посіви озимої пшениці трохи пошкоджені морозами, які подекуди сягали майже 30 градусів. У нас ситуація краща, незважаючи на те, що ми також сіяли озимину за складних погодних умов, коли бракувало вологи, тому сіяли пізно, у жовтні і це спершу негативно вплинуло на розвиток посівів. Дуже переживали з цього приводу, але все обійшлося. Для оцінки стану перезимівлі озимини ми двічі відбирали моноліти і можу впевнено сказати, що загалом усі посіви у доброму стані. Нині всі поля підживлені, невдовзі культури відновлять вегетацію, тоді будемо підтримувати їх мікродобривами, добривами. А щодо загроз, то далі весна покаже.

 Інформаційна довідка ТзОВ «Бучачагрохлібпром»

Земельний банк: 26 780 га

Структура посівних площ та середня врожайність культур:

озима пшениця - 6 тис. га, 8 т/га

озимий ріпак - 2 – 2,5 тис. га , 4 т/га

озимий ячмінь – 1 тис. га, 7 т/га

озиме жито на зелений корм – 1 тис. га

кукурудза на зерно - 9 тис. га, 12,5 т/га

кукурудза на силос - 1 тис. га

соняшник - 7 тис. га, 4 т/га багаторічні трави.

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • UNIVERSEED
  • DEFENDA
  • BAYER
  • BASF
  • LG
  • SesVanderhave
  • Syngenta
  • Monsanto