Щороку, тільки-но розпочинається виробничий сезон у рослинництві, з усіх регіонів країни з’являються повідомлення про загибель бджіл. Пасічники звинувачують місцеві агропідприємства, підприємства, у свою чергу, кажуть, що все роблять за регламентом та звинувачують пасічників, які «не слідкують за своєю худобою».

Протистояння триває, деколи загострюється, деколи стихає, але тенденції останніх років ясно вказують на те, що просто не звертати увагу на проблему вже не вийде. Але й чарівного рішення «а нехай вони нічого не обробляють і не труять, то й наші бджоли будуть живі-здорові» тут не існує.

Застосування пестицидів: як задовольнити потреби обох сторін?

Значне скорочення популяції бджіл та масова загибель комах спостерігається практично по всьому світу: майже всі країни, де є розвинене сільське господарство, стикаються з цією проблемою. Проте слід розуміти, що попри занепокоєння цим фактом і власне бджолярів, і самих агровиробників (адже скорочується кількість комах-запилювачів, а це негативно впливає на майбутні врожаї) відміняти захисні обробки посівів засобами захисту ніхто не буде. Бо тут вже постає питання продовольчої безпеки: з тим рівнем заселеності шкідниками та хворобами, що є зараз, а також з сучасними темпами розповсюдження карантинних організмів світом, відмовитися від інсектицидного та фунгіцидного захисту рослин означає різко знизити обсяги виробництва продукції.

Бджоли

Бджоли

Тож вихід тут лише один: агровиробникам потрібно працювати засобами захисту рослин, які будуть визнані безпечними для бджіл та іншої корисної ентомофауни, а також не проводити обробки посівів у період льоту комах (вдень).

«Такі інсектициди давно вже є на ринку. Проте проблема у тому, що іноді аграрії прагнуть заощадити свої кошти і внести більш доступний препарат, який усуне наявну загрозу на полі і при цьому не буде боляче бити по кишені. Розуміємо самі, що у нинішній економічній ситуації агровиробникам доводиться заощаджувати та якомога більше знижувати витрати на гектар. Але й про безпеку корисної ентомофауни дбати також потрібно. Тому в цьому році компанія DEFENDA реєструє два нові інсектициди, які є повністю безпечними для бджіл і можуть застосовуватись у тому числі у період цвітіння культур. Це препарати Синерид (тіаклоприд, 240 г/л), що буде зареєстрований для використання на ріпаку та соняшнику, та Атік (ацетаміприд, 200 г/кг), що буде зареєстрований для застосування на ріпаку, пшениці, сої», - розповідає Володимир Ільченко, кандидат с.-г. наук, менеджер з розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону компанії LNZ Group.

Володимир Ільченко, кандидат с.-г. наук, менеджер з розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону компанії LNZ Group

Володимир Ільченко, кандидат с.-г. наук, менеджер з розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону компанії LNZ Group

Фахівець пояснює, що препарати з такими діючими речовинами вже існують на ринку, проте зазвичай вони мають досить високу вартість і тому не завжди обираються аграріями для проведення захисних обробок особливо позапланових, коли діяти треба швидко, а зайвих коштів на придбання дорогого інсектициду господарство наразі не має.

«Це постпатентні діючі речовини, які ми застосовуємо у своїх препаратах. Ми ніколи не приховуємо, що DEFENDA – це генеричні продукти. Але це якісні генерики, ефективні, без фітотоксичності на культурі, безпечні для корисних комах. А до того ж – мають помірну ціну і дають змогу заощадити на обробках, але не на якості цих обробок», – каже Володимир Ільченко.

Що ж стосується часу проведення обробок, то усі розуміють, що у сільському господарстві краще зробити 1 раз вчасно, ніж 10 разів правильно. Якщо виникає якась загроза посівам з боку шкідників (як, наприклад, цього року було з нашестям чортополохівки), працювати потрібно терміново. Але ж і тут можна піти на компроміс та провести обробку вночі. Свідомі агровиробники так і чинять, усі інсектицидні обробки, навіть якщо вони проводяться не по цвітінню, виконують у нічний час.

«Ми для себе прийняли рішення виконувати всі роботи тільки вночі. І о 6 ранку вже закінчувати обробки, ми пізніше ніколи не закінчуємо. Я розумію, що ми не закриваємо всю Україну, але принаймні на своїх теренах ми собі чітко виробили правило, мабуть, років з 8 тому, що під час льоту ми ніколи не працюємо. Це не тільки через бджіл, це й ефективність препарату, це і випаровування препарату, це під дією сонця розкладання препарату, ну і , звісно, бджола. Тобто ми в цій ситуації завжди пам'ятаємо, що можемо вбити бджолу, тож усіляко намагаємось цього не допустити», – каже Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-АГРО».

Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-Агро»

Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-Агро»

Він розповідає, що підприємство налагоджує контакт із пасічниками та намагається робити усе, аби не виникало конфліктів.

«Ми наймаємо в межах 6-7 тисяч вуликів у сезон, для запилення ділянок гібридизації. Для нас це дуже важливо, і не дай Бог, десь якийсь конфлікт нам мати з пасічниками. Щороку величезна кількість бджолосімей наймається нами, ми платимо за це гроші. Бо обов’язковим протоколом, під час вирощування насіння соняшника, є наявність мінімум 4 вуликів на гектар для повноцінного запилення ділянок гібридизації. Насправді це дуже великі збитки: вкластися в технологію і не отримати повноцінного запилення. Через що для нас це дуже-дуже важливо: контакт, відсутність конфліктів, наявність повноцінних бджолосімей, щоб вони нормально розвивалися. Адже у ситуації, коли бджола потрапила під дію токсичних для неї агрохімікатів, весь вулик не пропаде, але він випаде «з роботи» на 2-3 тижні. Сім’я відновиться, але саме в період запилення, коли вона найбільш активна, найбільше повинна працювати, бджоли просто не будуть запилювати рослини. Через те дуже-дуже важливо, щоб препарати були не токсичні для бджіл», – каже Роман Франчук.

Контакт повинен бути двостороннім

Якщо ж бути об’єктивними, то не лише у тих, хто обробляє поля, повинна боліти голова за збереження чиїхось пасік.

Бджолярам також потрібно контактувати з агровиробникам своєї місцевості та заздалегідь дізнаватися у них про заплановані на полях обробки пестицидами. Якщо пасічник вивіз вулики на поля – було б не зайве довідатись, хто саме обробляє найближчі посіви, познайомитись з представниками цих підприємств та залишити їм номер телефону, за яким можна буде оперативно попереджати про захисні заходи.

Часто саме пасічники нехтують необхідністю повідомити про себе аграріям. інколи й через те, що мають не зареєстровану офіційно пасіку. А потім скаржаться на загибель бджіл та звинувачують агрономів найближчих господарств. Але ж агроном – не телепат, він не може вгадати, що в когось поблизу є пасіка. А оповіщення у місцевих газетах або на дошках оголошень по селах мало хто бачить.

Пасіка

Пасіка

Насправді ж пасічникам варто пам’ятати, що агрономи та власники фермерських господарств – це здебільшого сільські жителі, які чудово знають, що таке пасіка та бджоли і завжди підуть назустріч та будуть попереджати про всі заплановані заходи. Для цього варто лише повідомити про себе та ввічливо попросити:)

Олена Басанець, SuperAgronom.com