2025
За словами керівника Агродепартаменту LNZ Group Олександра Хмелюка, як би не вдосконалювались технології, скільки б не було нових винаходів супутникового моніторингу, штучного інтелекту — найбільший вплив на кінцевий результат, на врожайність мають погодні умови. І на цей ключовий фактор не можна вплинути чи змінити його.
«Якщо взяти в цілому територію України, а вона досить велика і зі значними відмінностями, то за останні 50 років ми маємо зменшення середньорічної кількості опадів уже на 30-40%. Найменше скорочення спостерігається у південних регіонах: Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька області, можливо, Дніпропетровська. В цих областях історично менша кількість опадів була, і, відповідно, її зменшення не настільки суттєве. Найбільше скоротилась кількість опадів у Вінницькій і Житомирській областях», — розповів Олександр Хмелюк під час онлайн-заходу від сервісу WEAGRO.
Він додав, що кількість опадів зменшилась, й водночас різко змінився характер їх розподілу протягом року. Якщо і випадають опади, то вони є непродуктивними (2-5 мм) або стихійними.
За прогнозами експерта, такий розподіл призведе до того, що ефективної вологи, яка буде накопичуватися в ґрунті й у майбутньому використовуватися рослинами, буде дедалі менший відсоток. Паралельно, починаючи з 2021 року, практично кожного місяця реєструються температурні рекорди. Цього року січень, лютий і квітень були теплішими, ніж торік. Зростання середньорічної температури відбулося більш ніж на 2°С, що досить суттєво.
Як правило, липень і серпень маємо досить сухими, з високими температурами і низькою вологістю повітря, що дуже негативно впливає на формування врожаю пізніх культур — соняшнику, кукурудзи, сої. Адже цвітіння, початок наливу цих культур є одними з найбільш критичних щодо погодних умов. І, відповідно, навіть якщо культура добре розвивалася у травні – червні, коли починається цвітіння, підвищується різко температура, часто вона сягає вище 40°С, це вже критично. Культури, відповідно, не формують достатньої кількості врожаю.
Тобто маржинальність пізніх культур (соняшник, соя, кукурудза) залежить від погодних умов у липні – серпні. Експерт зазначає, що наприкінці липня – на початку серпня у центральній, західній та північній частинах країни пройшли дощі, відповідно, там і урожайність була вищою: сої — 3-3,5 т/га, соняшнику — від 1,5-2 до 2,5-3 т/га. Це є досить високими показниками. Але на півдні (Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська області), де опадів не було, все посохло, згоріло. Там аграрії або передискували ці культури, або зібрали мінімально 100 кг/га соняшнику.
За словами Олександра Хмелюка, зниження температури у квітні – травні призвело до зниження потенціалу врожайності усіх культур, але найбільш негативно вплинуло на сою.Менше це стосувалося соняшнику, оскільки він має найнижчий біологічний мінімум з-поміж пізніх культур — на рівні 5-6°С. У сої цей показник складає 10-12°С. До того ж ці культури в більшості регіонів постраждали вже у липні – серпні, де була недостатня кількість опадів у ці місяці. А це період цвітіння, початок наливу — найбільш важливий зі споживання вологи.
Зважаючи на зміни клімату, Олександр Хмелюк прогнозує, що соя буде просуватися на північ і захід України.
Адже навіть в умовах Черкаської області соя стає досить таки ризикованою культурою. І тут буде найбільше скорочення посівів. Ну і плюс до того — економічний складник, експортні мита, низька ціна, яка найближчим часом підніматися не буде. І навіть на заході багато господарників, які мали у структурі 80-90% сої в сівозміні, говорять про те, що на наступний рік планують зменшувати площі під соєю, збільшуватимуть посіви зернових, зокрема кукурудзи.
Він також додає, що площі під соняшником на півдні скорочуються через відсутність вологи.
«Я вже практично не зустрічаю в південних областях сівозміни соняшник по соняшнику 2-3 роки поспіль. Це була основна культура південного регіону, яка робила економіку всім агропідприємствам. Зараз, навіть чередуючи соняшник із пшеницею через рік, фермери не можуть отримати урожай соняшнику. Одеська область, особливо Бессарабія, східні райони за Дністром — там уже, напевно, 80% площ засіваються озимими пшеницею та ячменем», — розповідає Олександр Хмелюк.
