Система удобрення кукурудзи

Поряд із забезпечен­ ням ґрунтових умов для росту і розвитку рослин кукурудзи значну роль віді­ грає постачання її елемента­ ми живлення. Кукурудза фор­ мує велику кількість біомаси, тому має підвищену потребу (порівняно з іншими зерно­ вими культурами) в елемен­ тах живлення, особливо азоті. Внаслідок біологічних особли­ востей росту в кукурудзи спе­ цифічні вимоги до поживних речовин. Перші два місяці вона росте дуже повільно. У цей період слід підтримувати забезпечення поживними речовинами у верхніх шарах ґрунту, де розміщуються коре­ ні молодих рослин. Пізніше кукурудза може використову­ вати поживні речовини з глиб­ ших шарів ґрунту (1,2­1,5 м).

До фази 8 листків (ВВСН­18) кукурудза поглинає незначну частину потрібних елементів живлення: 2% азоту, 1% фос­ фору та 4% калію. Максимальна кількість поживних речовин буде засвоєна у період від викидан­ ня волоті (ВВСН­51) до трьох­ чотирьох тижнів після цвітін­ ня (ВВСН­70­71) (рис. 1).

У цей період поглинається 70­80% від загальної потреби. Поглинання азоту й фосфору продовжується ще у фазу дозрівання зерна, тоді як поглинання калію вже завер­ шено. Загальний виніс еле­ментів живлення на форму­ вання 1 т зерна і відповідної кількості побічної продукції наведено у табл. 1.

Отже, забезпечення елемента­ ми живлення має відповідати потребам культури у конкрет­ ний період росту й розвитку. Це важливо також і з боку економічної ефективності (окупності) внесених добрив та екологічної безпеки (вими­ вання азоту).

Для визначення потреби в мінеральних добривах необ­ хідно провести:
• розрахунок виносу елемен­тів живлення на запланова­ний урожай;

• облік вмісту поживних речовин у ґрунті.

Водночас слід розрізняти потребу кукурудзи в елемен­ тах живлення та мінераль­ них добривах. Розраховують потребу в мінеральних добривах балансовим методом.

Фосфорно­калійні добрива часто вносяться з осені під основний обробіток ґрунту. Важливим є їхнє рівномірне перемішування з ґрунтом (особливо фосфорних), оскільки іони фосфору дуже малорухомі в ґрунті. Іони калію, навпаки, є дуже рухо­ мими, тож у регіонах, де існує загроза промивання, його краще вносити весною до посіву.

Коренева система молодих рослин слабо розвинена й за слабо прогрітого ґрунту (ран­ ній посів) чи холодної погоди погано засвоює фосфор, хоча потреба в ньому в цей період дуже велика. Тому ефектив­ ним є внесення доступних сполук фосфору саме в цей період. Вносять його в різний спосіб: у рядок при посіві, нижче на 5см і вбік на 5см від рядка водночас із сівбою, за підживлення рідкими фор­ мами.

Кукурудза відчуває збільшену потребу в калії, який підви­ щує її стійкість проти поля­ гання, проти кореневих та стеблових гнилей та покра­ щує посухостійкість. Основну норму калійних добрив слід вносити під основне удобрення з осені, особливо хлоровмісні добри­ ва (за винятком регіонів, де існує загроза їх промивання). У такому разі слід використо­ вувати безхлорні добрива навесні перед посівом. Удобрення азотом потребує найбільшої уваги: з одного боку – це загальна висока потреба, з іншого – це період максимального його спожи­ вання, коли внесення обме­жується висотою рослин та ризиком нестачі вологи у верхньому шарі ґрунту.

Тому ще більшого значення набуває підготовка ґрунту під кукурудзу для забезпе­ чення потужного розвитку кореневої системи, яка своєю чергою гарантуватиме погли­ нання азоту з глибоких (понад 1,5 м) горизонтів. Таке поєднання зменшить втрати азоту від промивання і, як наслідок, підвищить ефективність азотних добрив (рис. 2).

Азотні добрива містять різні форми азоту: нітратну, амо­ нійну та амідну. Коренева сис­ тема рослин здатна поглинати лише нітратну та амонійну форми. Проте амонійна форма азоту краще поглина­ ється рослинами на лужних ґрунтах, тоді як нітратна форма ліпше засвоюється на кислих ґрунтах, що слід вра­ хувати при виборі добрив.

Амідна форма взагалі не поглинається кореневою сис­ темою і потребує перетворен­ ня в ґрунті (нітрифікації) до нітратної форми, аби стати доступною для рослин, що дає певний запас часу – від­ термінування використання. Отже, використання нітрат­ ної або амонійної форми азотних добрив на початко­ вих етапах розвитку кукуру­ дзи буде недоцільним. Ефективнішим стане поєд­ нання нітратного або амоній­ ного азоту 15­20% з амідним азотом 80­85% від загальної потреби. За наявності техніч­ ної можливості можна про­ вести прикореневе піджив­ лення азотними добривами. Крім макроелементів, кукуру­ дза має високу потребу в цинку й марганці, середню в міді та борі. Дефіцит мікро­ елементів виникає через їх нестачу в ґрунті або недоступ­ ність наявних форм (часті­ ше). Нестачу визначають за допомогою листової діагнос­ тики. Підживлення мікро­ елементами проводять за потребою або ж на виперед­ ження (найкраще – у фази ВВСН­13­18) як однокомпо­ нентними, так і комплексни­ ми мікродобривами.